Інтерв’ю старожила “Прикарпаття” Василя Француза після франківського дербі.
– Команда вже розпочала підготовку до другої частини сезону. Як пройшли перші тренування? Які головні завдання перед гравцями на першому зборі в Івано-Франківську? Як організований тренувальний процес? Чи є відмінності в порівнянні з підготовкою до осінньої частини?
Самі розумієте, після двомісячної паузи всі гравці повертаються в різних фізичних кондиціях. Тому перший тренувальний збір був спрямований на те, щоб вирівняти всіх до приблизно одного рівня. Ми багато бігали, працювали над витривалістю, силою та загальною фізичною підготовкою. Провели кілька тестів на фізичний стан, щоб оцінити рівень готовності кожного гравця. Крім того, провели контрольний матч, щоб подивитися, як футболісти почуваються в ігрових умовах після паузи. Думаю, зараз усі знаходяться на схожому фізичному рівні, і команда готова до наступного етапу підготовки.
– Другий збір проходитиме у Закарпатті. На чому буде зроблено акцент у підготовці? Наскільки важливий цей етап для команди? Чи є у вас якісь особливі секрети, як витримувати інтенсивні навантаження?
Основний збір завжди передбачає більше фізичних навантажень і менше роботи з м’ячем. Як кажуть, щоб добре бігати, потрібно багато бігати. Ми вже тренувалися там минулого року, тому знаємо, що нас очікує. Тут сприятливий клімат, хороша інфраструктура, якісні поля. Ми працюємо над швидкістю, вибуховою силою, витривалістю, додаємо тактичні елементи, щоб гравці краще розуміли ігрові ситуації. Для нас важливо, щоб цей етап пройшов максимально ефективно, бо від цього залежатиме наша форма на старті весняної частини чемпіонату.
– Команда запланувала три контрольні матчі у лютому. Яке значення мають ці ігри? Чи більше вони розглядаються як тест для комбінацій та взаємодії гравців, чи все ж таки боротьба за результати?
Кожен матч важливий, адже це інформація для тренерського штабу та гравців. Звичайно, результат не є головною метою, але він також має значення. Важливо перевірити, як команда засвоїла напрацювання на тренуваннях, оцінити її готовність до сезону. Контрольні матчі дають змогу протестувати різні тактичні схеми, взаємодію гравців на полі, перевірити новачків у бойових умовах. Крім того, це можливість відчути ігровий ритм, що дуже важливо після перерви.
– Цього міжсезоння до “Прикарпаття” вже приєдналися троє новачків. Як вони адаптуються до колективу? Чи доводилося вам грати проти когось із них раніше?
З Мирославом Трофим’юком ми раніше не перетиналися. З Юрієм Романюком грали проти “Карпат”, а з Олександром Цибульником зустрічалися, коли він виступав за “Поділля”. Вони досвідчені гравці й точно підсилять нашу команду. Адаптація проходить добре, у нас дружній колектив, усі підтримують новачків. Видно, що вони мотивовані, швидко втягуються в ігровий процес і додають конкуренції в складі.
– Команда “Прикарпаття” славиться згуртованістю. Чи є у вас традиції, які допомагають новачкам швидше адаптуватися в колективі?
Є, але це наш командний секрет (посміхається) Насправді головне – це атмосфера в команді.
– 30 березня “Прикарпаття” розпочне весняну частину чемпіонату матчем проти “Маріуполя”. Як команда готується до цього старту?
Для нас кожна гра важлива. Ми виходимо на поле, щоб перемагати, незалежно від суперника. Готуємося серйозно, працюємо над тактикою, фізичною готовністю, аналізуємо гру суперника, розбираємо їхні сильні та слабкі сторони. Це буде непростий матч, але ми налаштовані лише на позитивний результат.
– Які команди у групі “Вибування” можуть бути найнебезпечнішими суперниками?
Зважаючи на турнірну таблицю, “Вікторія” має найбільший відрив, тому вони виглядають найсильнішими. Але ми нікого не боїмося, хоча поважаємо всіх суперників. У цьому етапі чемпіонату кожна гра – як фінал, і кожна команда бореться за виживання, тому легких матчів не буде.
– Як ви оцінюєте свою фізичну форму після зимової перерви?
Досить непогано. Після інтенсивних зборів відчувається втома, але це нормальний процес. З кожним днем додаємо і наближаємося до оптимальної форми.
– Чи мали ви індивідуальні тренування під час відпустки?
Так, збиралися з хлопцями, бігали, виконували вправи для підтримки форми. Це допомагає легше увійти в тренувальний процес після відпустки.
– Як ви оцінюєте осінню частину чемпіонату? Що вдалося, а що хотілося б покращити?
Осіння частина залишила неоднозначні емоції. Ми старалися, були хороші моменти, але результат не задовольнив. Хотілося б досягти кращих показників. Нам потрібно працювати над стабільністю, над реалізацією моментів і грою в обороні. Якщо виправимо ці аспекти, весняна частина буде успішнішою.
– Футболісти часто мають свої ритуали або традиції перед матчами. Чи є у вас якісь особливі ритуали перед першими іграми?
Ні, якихось особливих особистих ритуалів немає. Ми, як команда, просто налаштовуємося, вирушаємо на гру.
– А особисто у вас є якісь звички чи традиції перед виходом на поле? Наприклад, хтось по-особливому зав’язує бутси.
Так, у мене був один постійний рушничок, який я завжди брав із собою на матчі. Він став своєрідним талісманом.
– Як ви оцінюєте рівень Першої ліги цього сезону? Чи змінився він у порівнянні з минулими роками?
Це залежить, з якими роками порівнювати. Якщо брати до уваги період, відколи почалася війна, то рівень залишився приблизно тим самим. Але якщо порівнювати з довоєнним часом, то чемпіонат зараз став слабшим. Втім, ми віримо, що поступово все піде на краще.
– Вболівальники “Прикарпаття” завжди активно підтримують команду. Наскільки важливо вам відчувати їхню підтримку? Чи був момент, коли підтримка трибун допомогла переламати хід гри?
Вболівальники – це душа футболу. Незалежно від того, що відбувається на полі, коли вони підтримують тебе, це додає сил і натхнення. Водночас можна і “поплисти” під їхнім впливом, якщо не впоратися з емоціями. Ми завжди раді бачити наших фанатів, це додає особливих відчуттів під час гри. Футбол – це про емоції, і ми ділимося ними разом із нашими вболівальниками.
– 6 лютого відбувся товариський матч проти “Ревери 1908”. Як ви можете оцінити гру?
Думаю, цей матч надав багато корисної інформації для тренерського штабу. Він показав, що в нас є ще багато аспектів, над якими потрібно працювати. “Ревера 1908” – хороша, молода, амбітна команда. Ми виграли, але перемога була не настільки переконливою. Тож є над чим працювати.
– Чи вплинули погодні умови на якість гри?
Ні, я вважаю, що ні. Всі були готові до зимових умов, адже ми грали на штучному полі, а покриття було відповідним.
– Чи змінював тренер тактику під час матчу? Які корективи вносилися по ходу гри?
Це ж тренувальна гра, тому корективи були постійними. Ми почали одним складом, потім поступово випускали інших гравців. Усі отримали рівномірне навантаження, і це було важливо для загальної підготовки команди.
– Чи була принциповість у цій грі, чи все ж це був просто тренувальний поєдинок?
Як на мене, принциповість зашкалювала. Хто б що не говорив, це все ж таки дербі. І всі, хто був на цьому матчі, могли побачити, що ніхто не хотів поступатися. Ніхто не прибирав ноги, боротьба була жорсткою. Думаю, що поступово зароджується нове міське Івано-Франківське дербі, і це дуже круто.
– Яка атмосфера зараз у роздягальні? Чи всі задоволені грою?
Не всі задоволені. Так, ми виграли, але гра залишає бажати кращого. Тренери і гравці розуміють, що є багато аспектів, які потрібно вдосконалювати. Проте це і є частина процесу підготовки.
– Наступний контрольний матч – проти “Ужгорода”. Як команда буде готуватися до цієї гри?
Спочатку у нас буде два дні відпочинку, а потім – повернення до роботи. Робота, робота і ще раз робота.
Розмовляла Наталія Павлів-Демяник
