Український футбол: шанс для змін

Вчора відбулося жеребкування календаря чемпіонату України серед команд Прем'єр-ліги та Першої ліги. Цього сезону маємо 14 команд в елітному та 16 - в другому по силі дивізіоні. Зупинятися на схемі проведення змагань в ПЛ не особливо хотілось би. Багато хто вже висловився з цього приводу.

Раджу прочитати роздуми з приводу нового формату змагань в українській прем'єр-лізі відомого українського журналіста Володимира Миленка на футбольному сайті УА-Футбол (http://www.ua-football.com/blogs/milenko/53c00b27.html). І короткий висновок від Володимира: "З чим я не буду сперечатись, так це з 14-ма командами в УПЛ. Бо це по суті є найлогічніше рішення. Варіант в 16 команд значив би, що в Прем’єр-лігу треба було підтягнути ще дві команди з першої ліги. А кого там підтягувати? Варіант в 12 команд означав би, що треба було або викинути дві команди УПЛ, або не пускати Олімпік і викинути ще одну команду УПЛ. З якого, питається, дива? Вони свої місця заробили заслужено, згідно з правилами і регламентами. Тому варіант «14 клубів» наразі є оптимальним. Аби ще в ПФЛ замислились над тим, чому в останні роки команди першої ліги або самі відмовляються, або не проходять атестацію… А от формат проведення чемпіонату мені видається сирим і до певної міри безглуздим. В усякому разі, ніяких особливих вигод я не бачу. Навіть в тому, що кожен тур будуть по 2 топ-матчі – нічого доброго. Згадайте, як «Барселона» з «Реалом» навесні 2011-го грали цілу купу Класіко. Народ вже втомлюватись почав. Цінність таких поєдинків якраз в тому, що вони трапляються нечасто. А коли їх крутитимуть по ТБ і гратимуть на стадіонах кожен тур – врешті-решт уболівальникам це набридне. Якщо, звісно, про уболівальників хтось думав."

 Я ж хотів зосередити увагу на іншому. Отже в першій лізі вдалося зібрати 16 команд. Принаймні, зараз існує така цифра. Західна Україна представлена Тернополем (2 команди) та Чернівцями. А щодо другої ліги була зроблета така цікава заява від ПФЛ: "У зв’язку з відсутністю підтверджуючих документів щодо участі всіх команд другої ліги у наступному сезоні склад учасників, а відповідно і формат змагань остаточно затверджено не було. Натомість було прийнято рішення щодо двох варіантів проведення змагань в залежності від кількості учасників: у разі 10-ти команд – одна група у 4 (чотири) кола, та 3 (три) кола змагань у разі підтвердження участі 11-ма або більше командами. "

 Тобто в другій всеукраїнській лізі ми матимемо можливість спостерігати за турніром із 10-11 команд, які по 3-4 рази за сезон гратимуть між собою. Якось так прийнято, що чисельність команд у кожному із рівнів умовної драбини дивізіонів (якщо спускатися від вищої ліги до нижчих) має зростати. А в нас виходить так, що професійна команда (принаймні вона так називається) другої ліги змагатиметься лише із 9-10-ма приблизно такого ж рівня суперниками. Хоч і в чотири кола. А наступного сезону залишиться 6-8 учасників і будемо грати у 8 кіл? Це все для того, щоб футбольні структури, які проводять змагання професійних команд, могли похвалитися, що в нає є аж 3 дивізіони профі?

Схоже, зараз настає час, коли потрібно перебудовувати всю систему українського футболу, перетворюючи її в цілісну структуру, а не велику кількість не пов'язаних між собою турнірів, організатори яких кожного разу звітують про "надзвичайно високий рівень організації". Нажаль, той шлях, по якому рухається український футбол, нагадує пройдену нашим футзалом дорогу. Колись змагання були масові і ними цікавилися вболівальники. Тепер же глядацька аудиторія футзального чемпіонату дуже мізерна. Навіть попри постійні онлайн трансляції та постійне висвітлення подій в ЗМІ. Людям просто не цікаво, якщо з усієї країни ледь назбирується 7 команд в вищій лізі та ще декілька в першій.

 Повертаємось до футболу. Те, що цього року не буде повноцінної другої ліги, це шанс нарешті поєднати між собою професійний і аматорський футбол, створивши повноцінний аматорський чемпіонат України. Не додаток до обласних змагань, яким він є зараз. 10-11 команд другої ліги ПФЛ + 21 колектив, який стартував в аматорському чемпіонаті України. Додайте до цього числа ще декілька команд, з кожної області, яким вже не зовсім цікаво регулярно все вигравати на рівні області. От і маємо пристойну кількість команд, яку за територіальним принципом варто поділити на декілька підгруп. Наприклад, дуже цікаво було б спостерігати за протистояннями кращих команд Львівщини, Прикарпаття, Тернопільщини, Буковини в рамках всеукраїнського турніру. Але проводити такий турнір, напевно варто за схемою "осінь-весна", щоб команди-переможці мали можливість одразу стартувати в "професійній" першій лізі.

Але напевно давно варто визнати і те, що наш аматорський футбол вже не аматорський по своїй суті. А то чомусь наше поняття про аматорів ну дуже не збігається із загальноприйнятим в Європі, через те наші чемпіони серед "аматорів" не можуть стартували в Кубку регіонів УЕФА.

Звичайно, як в ПФЛ так і в ААФУ та обласних федерацій затвердженні всі річні плани і нікому не особливо хочеться вносити зміни до них. Але якщо ми й далі ховатимемося за бюрократичними моментами, для того щоб нічого не змінювати то вже скоро матимемо 7-8 команд в чемпіонаті України та турнір дублерів в першості. А на місцях проводитимуться "чемпіонати бані", організатори яких звітуватимуть про високий організаційний рівень змагань та наприкінці сезону красиво нагороджуватимуть чемпіонів - кращих серед тих, хто ще є.