- погоджуюсь з правилами сайту
Головна
Футбол
Футзал
Баскетбол
Легка атлетика
Бокс/Боротьба
Зимові
Інші

Микита Тменов: В Урагані у мене було три серйозні травми

04 Серпня 2019 (11:00)

Київський універсал Микита Тменов – про кузню футзальних талантів, ЛТК, «Ураган» та дивовижну подорож збірної України на турнір в Лівію.

– Початок 2000-х років, Київ, спеціалізована футзальна школа – це звучить наче з галузі фантастики. Як ти туди потрапив і що це була за школа?

– Для початку скажу, що це не відразу була спеціалізована футзальна школа, а ймовірніше клуб за інтересами. Слава Богу, була і є людина-ентузіаст – Тарас Володимирович Оглоблін. Він починав на Лісовому масиві, тренував в лісі свого сина і його однокласників.

Потім ми з Євгеном Смоловиком теж туди потрапили. Копали м'яч в сітку у дворі, підходить дивак в шкіряній косусі і спортивних штанах, каже: «Хлопці, не хочете в лісі з іншими пацанами м'яч побуцати?» Хто ж відмовиться зарубитися? (посміхається) Потім, коли йшли в ліс, ми крокували метрах в п’яти позаду. Я Євгену кажу, що у разі чого відразу б'ємо по газам (посміхається). Але коли прийшли на «галявину» і побачили інших хлопців, то відразу заспокоїлися. Спочатку було чоловік 6-7, але з кожним тижнем хлопці додавалися завдяки сарафанному радіо. Хтось залишався, хтось йшов. На початку було 2-3 тренування на тиждень, потім частіше. Так, напевно, тривало рік-півтора, причому про футзал взагалі не було мови.

Згодом, коли утворилася три вікових категорії, ми переїхали на стадіон, який був розташований біля вул. Драйзера, що на Троєщині. Його назву не пам'ятаю. Само-собою підтягнулися і тренери. Так з нами почали працювати Ігор Вікторович Селезньов, а також його син Ярослав Ігорович.

– Як взагалі відбувалося ваше становлення від школи до команди Першої ліги?

– Вікторович тоді був інспектором футзальної Вищої ліги і якось нам оголосили, що тепер орієнтація на футзал. Пам'ятаю, що навіть батьків збирали, щоб розповісти про перспективи і т.д. Хтось відсіявся, але багато хто залишився. Через півроку ми вже грали в чемпіонаті України - якраз десь на початку 2000-х років. Ми заявилися в 3 вікові групи - 1984-85 рр.н., 1987 р. н. і 1988-89 рр. н. Всі групи успішно виступали, а наймолодша навіть виграла чемпіонат. Тоді вже в команді було багато хлопців, які грали і досі грають у футзал. Після цього ми щороку грали у своїх вікових групах, при цьому вчилися вже всі разом нібито як у спецкласі. О 8 ранку були тренування, а потім їхали в школу.

Так тривало аж до 11 класу, а пізніше нам запропонували вступити до Національного університету харчових технологій, де пізніше на його базі і утворилася команда Першої ліги.

– На початку 2007 року Тарас Оглобін очолив ЛТК. В команду з ним одразу прийшли ти, Волівецький, Івонко, Журба. Перед стартом нового сезону прийшли й інші київські хлопці. Як взагалі відбулося таке «масове переселення народу» і чому воно відбувалося в декілька етапів?

– Нам було по 17-18 років і ми провели непоганий сезон в Першій лізі. Після цього вже в середині наступного сезону до нас на тренування приїхав Юрій Михайлович Шацький. Зайшов не примітний такий чоловік в кепці і чорному напівпальто, а ми бігаємо по колу. В команді вже ходили чутки про ЛТК і хтось каже: «Так це ж президент ЛТК». Всі засміялися, мовляв не трави, який президент (посміхається). Після цього нам повідомили, що є можливість поїхати у Вищу ліга в ЛТК. Тоді взяли начебто 6 чоловік: Журбу, Ципуна, мене, Івонка, Заворотного і Смоловика. Пам'ятаю ще точно хотіли взяти Коротенка і Корнійчука, але вони вирішили залишитися в Києві і не захотіли їхати. Потім приїжджало ще багато гравців з нашої команди, але в силу різних обставин вони йшли. Багато хто почав грати в «Планеті», яка якраз виходила до Вищої ліги.

Взагалі можна сказати, що майже всі хлопці з тієї команди, яка починала в лісі, у певний час грали у Вищій лізі. Ну і в київських колах це все відомі виконавці. Чому в кілька етапів? Ну бо в команді були і зрілі футзалісти, а тому не можна було просто штучно всіх награвати. Через це нас підпускали по одному-двом. Як кажуть давали «понюхати» дорослого футзалу. Тоді в команді були такі «катки» як Валентин Цвелих, Макс Павлюк, Сергій Гупаленко і ще багато відомих гравців. А тут приїхали 18-19 річні хлопці, які думають, що вже вміють грати (посміхається). Ось так і відбувалося становлення та притирання. Коли потрапляв до четвірки ветеранів і давав поганий пас, то вистачало одного погляду (посміхається). І поза майданчиком відповідно почали розуміти, що в команді є ветерани. Проте я вважаю це правильним і нормальним. Молодим таке однозначно корисно.

– Що за детективна історія була 2008 року? Ти не зіграв того року жодного матчу за молодіжку, але був на останньому зборі перед поїздкою на ЧЄ. Втім, в делегацію, що туди поїхала, не потрапив, хоча на сайті УЄФА був у заявці нашої збірної.

– Особливих подробиць я не знаю. Пам'ятаю, що ми були на зборах в Харкові, начебто тоді не погано себе проявив і сподівався, що поїду. Як виявилося, Генадій Анатолійович (Лисенчук – прим. авт.) і Євген Семенович (Ривікін – прим. авт.) вирішили, що я і Гума (Гуменюк з «Єнакієвця») не їдемо. Ми на тому зборі навіть жили разом. Напевно так і планувалося (посміхається).

– 2010 року ти вперше і поки що востаннє грав за національну збірну. В доволі експериментальному складі «жовто-блакитні» поїхали на турнір «Sultat Shaab» в Лівію. На жаль, ця поїздка тоді ніяк не висвітлювалася в пресі. Можеш пригадати подробиці того виїзду? У перших двох матчах вдалося перемогти Камерун (12:5) і Йорданію (3:1), але у заключній грі Лівія взяла гору 7:4.

– Я б навіть сказав, що дуже експериментальний. Наскільки пригадую до нашого складу ЛТК додали пару чоловік – Михайла Волянюка і Андрій Пітулю. Поїздка була цікава з точки зору окультурення (посміхається). Там зовсім інша культура і цікаво було слухати гіда, який був при команді.

Щодо суперників говорити особливо нічого. Можу описати один момент, щоб розуміти рівень. Я пробивав 10-метровий штрафний: розбігаюся, а воротар падає в інший кут як при пробитті пенальті у футболі. А ось фінал запам'ятався добре. На трибунах тоді був присутній міністр спорту Лівії, родич Муаммара Каддафі. Перший тайм ми виграли, однак не пам'ятаю з яким рахунком, і загалом грали добре. Але потім в справу втрутилися два хлопці в чорних футболках – 8 порушень, 2 вилучення. Тому все і закінчилося з таким рахунком.

– З нетелефоністів тоді ще Олег Будзько поїхав. Щось тоді назабивав африканцям?

– Так. Пам’ятаю, що забивав у кожному матчі, але точну кількість не згадаю. Голи 4, напевно, забив.

– Потім був студентський чемпіонат світу у Сербії. Що там найбільше запам’яталося?

– Все запам'яталося, бо це був перший такий турнір для мене. Шкода, що не змогли взяти медалі, хоча впевнений, що повинні були.

– У півфіналі наша збірна програла бразильцям 1:4. У їхньому складі на високому рівні заграли тільки 5 гравців – Джонні, Тата, Шимбінья, Ренан Фузо і Бокао. А у нас практично всі, хто тоді грав зробив собі пристойну кар’єру. Навіть на такому рівні між нами настільки серйозна різниця у класі?

– Не можу сказати, що була велика різниця, але бразильці є бразильці. Ми вели на початку другого тайму 1:0. Зінченко забив, причому влучив у «дев'ятку» – хороший гол. Потім двічі пропустили зі «стандартів» і відігратися було вже важко. Вони в фіналі обіграли Росію у якої тоді склад був будь здоров: Прудніков, Абрамом, Сергєєв, Кутузов і всі інші хлопці, які потім виступали за національну збірну. Тому не можу сказати чому так мало людей у них заграло на високому рівні. Мені вони на тому чемпіонаті імпонували.

– У матчі за третє місце зіграли внічию з Сербією (2:2), але програли їм в серії пенальті. За них тоді грав склад національної збірної. Могли тоді зачепитися за медалі?

– Ми вели, потім програвали і «душили» їх пів тайму, зрівняли, але на більше не вистачило часу, бо потім майже одразу почалася післяматчева лотерея. По грі у них особливо шансів не було і ми пропустили два якихось абсолютно безглуздих м’ячі. Нам не пощастило.

– Ти став капітаном ЛТК, начебто все складалося вдало. Але чому через чотири сезони тебе виставили на трансфер?

– Сезон я капітанив. Пам'ятаю, що навіть щось забивав (посміхається). Ситуація була двояка. В ЛТК була така схема, що як тільки ти починаєш додавати і тобою цікавляться інші клуби, ти продовжуєш контракт ще на сезон, тобто до його закінчення завжди залишається два роки. Це для того, щоб гравець не пішов без компенсації.

У той рік були варіанти, але Юрій Михайлович і ще один відомий у футболі «управлінець», який вже працював в системі ЛТК, наполягли на продовженні контракту, на що я дав добро. Думав, що ще один сезон пограю, а там вже кудись поїду, якщо все буде добре. Почався сезон і ми за шість турів виграли тільки одну гру, а я не забив жодного м'яча, причому моментів вистачало, але просто не йшло. Тут же почали шукати проблеми і їхнє вирішення. І от спливає рішення «управлінця», про якого я вже згадував, щодо мене і ще одного талановитого, на мою думку, гравця, якого після цієї ситуації просто закопали.

Дивак почав ходити в море (посміхається). Казав, що я здаю матчі і не хочу грати для того, щоб мене продали. Це версія, яка була мені оголошена перед командою. Ось така інформація ллється у вуха Юрію Михайловичу і він вже сам починає в це вірити. І це мені було 22 роки, я навіть не чув, що таке взагалі може бути. Втім, президент повірив. Мене перевели в дубль і виставили на трансфер.

Три місяці я отримував мінімальні гроші, які дозволено платити за законом. Сам напросився грати за дубль і провів за нього два матчі.

– Нібито в той період до тебе був інтерес з боку львівських команд, але ти опинився в «Урагані».

– Після цієї ситуації подзвонив Сергій Станіславович Гупаленко і сказав, що хоче мене бачити в команді. Влітку Ципун поїхав в «Ураган» і до мене проявляли інтерес, але, як я вже казав, перепідписав контракт ще на рік. Так само влітку «Енергія» цікавилася, але далі розмов справа не зайшла. Коли тобі взимку телефонує тренер команди, яка ставить перед собою найвищі завдання, навіть і не доводиться думати.

– Чому не вдалося заявити про себе в «Урагані»?

– В першу чергу не вдалося через травми. За 1,5 сезони в «Урагані» я в цілому лікувався 10 місяців. У мене було три серйозні травми. Двічі ламав п’яту плеснову кістку на стопі, а після того порвав внутрішню зв'язку в коліні. І найприкріше, що це відбувалося, коли я відчував, що починаю додавати.

В «Урагані» я багато чого переосмислив, як футзаліст, бо потрапив з команди, де ти сам собі режисер і без завдань, в колектив, де на кожну позицію конкуренція, і не важливо скільки тобі років, і який ти перспективний або молодий. Це колосальний досвід плюс тоді реально і крім бразильців зібралися майстри. Навіть тренуватися з ними було здорово.

– Олександр Бубен в одному з інтерв’ю навіть розповідав, що тебе намагалися віддати в оренду. Були такі варіанти?

– Чесно кажучи, про оренду нічого не знаю.

– Після «Урагану» ти опинився в друголіговому «Епіцентрі К2». М’яко кажучи, несподіваний поворот у кар’єрі.

– Так, я пів року в Києві грав за «Епіцентр К2». Восени «Ураган» взяв трьох бразильців і треба було когось відчеплювати. От трьох і відчепили – Макса Аветисян і Сергія Крикуна разом зі мною. Взимку були варіанти і з Екстра-лігою, і в Білорусь можна було поїхати, але тоді вирішив, що пів сезону побуду вдома, а з літа вже знайду варіант.

futsalua.org

 

 

 

Правила спілкування на SPORT.IF.UA

Розділ 1. Загальні положення

  1. Правила спілкування на SPORT.IF.UA (надалі також – «Правила»)встановлюють порядок реєстрації на сайті SPORT.IF.UA, вимоги до змісту повідомлень, що залишаються на форумі, а також встановлює підстави відповідальності і систему покарань за порушення цих правил.
  2. Правила створені для врегулювання спілкування між зареєстрованими користувачами сайту.
  3. Виконання положень даних Правил є обов’язковим для всіх відвідувачів сайту SPORT.IF.UA

Розділ 2. Реєстрація на сайті

1. Відвідувачі сайту, які мають бажання залишати на сайті коментарі та спілкуватися зобов’язані зареєструватися. Для цього потрібно заповнити реєстраційну форму, виконавши вказані нижче вимоги:


2. При порушенні вказаних вимог логін відвідувача сайту заблоковується безстроково.  Блокування може бути знято після усунення недоліків.

Розділ 3. На сайті забороняється:

  1. Використання нецензурної лексика.
  2. Прояви расизму, національної чи релігійної нетерпимості.
  3. Образа зареєстрованих відвідувачів сайту, що проявляється в навмисному приниженні їхньої честі та гідності, як прямому, так і опосередкованому, а також пов’язані з місцем їхнього проживання (навмисне спотворення назви міста, команди) чи спортивними уподобаннями (клубною приналежністю).
  4. Грубість по відношенню до конкретного зареєстрованого відвідувача сайту (перехід на особистості).
  5. Повідомлення, що мають провокаційний характер (тобто, створюють загрозу виникнення конфліктних ситуацій).
  6. Розповсюдження спаму.
  7. Розміщення зображень чи посилань (лінк) на сайти порнографічного характеру чи будь-якого іншого, який містить інформацію, що суперечить принципам суспільної моралі.
  8. Розміщення персональних даних зареєстрованих користувачів сайту без їхньої на це згоди.
  9. Обговорення дій адміністрації сайту щодо справедливості блокування того чи іншого відвідувача сайту. Такі повідомлення будуть вилучатися із коментарів. А порушники блокуватися.
  10. Оффтоп, тобто написання повідомлень, які виходять за рамки встановленої теми обговорення. Особливу увагу приділятиметься політичному оффтопу, Повідомлення, написані великими буквами (Caps Lock).
  11. Написання відвідувачем сайту більшості повідомлень транслітом (передача українського тексту латинськими буквами).
  12. Реєстрація більше одного логіна на сайті, використання чужого логіна під час блокування.

Розділ 4. Покарання

За порушення Розділу 3 Правил до відвідувачів сайту застосовуються наступні покарання.

  1. Блокування на 5 днів (за порушення всіх пунктів правил спілкування Розділу 4, окрім тих, які вказані в п.4.1, 4.2, 4.5.
  2. Пролонговане блокування. По досягненню відвідувачем сайту 5-ти 5-денних строків блокування, кожний новий строк блокування становитиме 10 днів (зі збільшенням строку блокування після кожних 5 блокувань).
    За кожен новий логін відвідувачу додається по 10 днів блокування. Тобто, за перший клон – 10, другий клон – 20, третій клон – 30. У випадку четвертого клонування проводиться безстрокове блокування аканта відвідувача сайту.
  3. Безстрокове блокування – за порушення п.3.6, 3.7, 3.8., а також за злісне та систематичне порушення правил спілкування на сайті.

Розділ 5. Прикінцеві положення

  1. Адміністрація сайту залишає за собою право у спірних ситуаціях приймати рішення на власний розсуд.
  2. Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст повідомлень відвідувачів сайту.