- погоджуюсь з правилами сайту
Головна
Футбол
Футзал
Баскетбол
Легка атлетика
Бокс/Боротьба
Зимові
Інші

Михайло МЕЛЬНИК: "Вірю, що за чотири наступні роки можна зробити суттєво більше, ніж за чотири попередні"

04 Серпня 2020 (19:14)

Президент ФВУ вбачає у вітчизняному волейболі колосальний резерв.

8 серпня у Трускавці відбудеться XXVI звітно-виборний Конгрес Федерації волейболу України, де головним моментом будуть вибори її президента та членів Виконкому. Підбиваючи підсумки зробленого за минулі чотири роки, чинний голова ФВУ Михайло МЕЛЬНИК (до речі, на нинішні вибори його кандидатуру висунули одразу 18 із 26 колегіальних членів Федерації!) коротенько зупинився на основних досягненнях вітчизняного волейболу за цей час, а також визначив пріоритетні напрямки діяльності національної Федерації, в разі якщо він залишиться її президентом…

– Михайле Григоровичу, що виявилося найскладнішим за всі чотири роки роботи нового складу керівництва ФВУ?

– Хм… Складне питання… Взагалі, що нічого не було легким – то однозначно! А найскладнішим… Певно, поміняти психологію всієї волейбольної спільноти – відповідальних осіб у самій федерації, керівників на місцях, тренерів, гравців та й просто рядових уболівальників. Поміняти в тому сенсі, що наш волейбол спроможний функціонувати на значно вищому рівні. І, відповідно, досягати значно ліпших результатів. Гадаю, в цілому нам це вдалося. Принаймні, у найбільш пріоритетних напрямках. У своїй передвиборній програмі чотири роки назад я назвав такими національні збірні та дитячий волейбол. Не хочу брати на себе відповідальність давати однозначну оцінку, але, на мій особистий погляд, роботу у цих напрямках ми, принаймні, не провалили.

Судячи з тих відгуків, які мені довелося чути від наставників, з того часу, коли змагання «Дитячої ліги» стали проводитися не під егідою колишньої Асоціації дитячого волейболу, а під патронатом спеціально створеної Комісії ФВУ на чолі із Сергієм Лемещуком, їхня організація стала значно ліпшою. Ми фактично позбавилися нікому не потрібних чвар і суперечок, які супроводжували «Дитячу лігу» раніше. Паралельно для дитячих тренерів почали проводитися навчально-практичні семінари, черговий із яких, до речі, відбудеться 14-16 серпня у Черкасах.

Чудово розуміючи, від кого залежать гучні досягнення нашої країни у майбутньому, в разі мого переобрання, ФВУ й надалі обов’язково залишить питання розвитку дитячо-юнацького волейболу одним із пріоритетніших.

Щодо національних команд… Я прекрасно усвідомлював, що в нас є чудові гравці, які, щонайменше, у континентальному рейтингу спроможні підняти національні збірні на значно вищі позиції. Фактично, до рівня передових. Тож головним тут було, так би мовити, достукатися до їхньої свідомості, відповідальності та, нарешті, патріотизму. Особливо з боку легіонерів. Адже продовжувати зберігати у головних командах країни такий собі «заіржавілий» розважально-туристичний статус було неприпустимим. На щастя, більшість наших майстрів виявилися справжніми професіоналами. Повірили мені, повірили тренерам, повірили одне одному… І результати не забарилися! Відповідно, зараз серед бажаючих виступати в лавах збірних утворилася справжня черга. Є навіть ображені, що перед ними перевагу надають іншим виконавцям. Та хоч як там було, але в Європі з нашою чоловічою збірною почали рахуватися дуже серйозно. І, переконаний, вже незабаром такий же авторитет поверне собі й жіноча збірна…

– Із допомогою вже зарубіжного тренера?

– Так. Я вже розповідав, що Україні вдалося потрапити до числа учасників спеціальної програми Міжнародної федерації волейболу (ФІВБ), яка за власний кошт забезпечує допомогу окремим збірним з боку досвідчених зарубіжних спеціалістів. Причому, наголошую, наша країна у цій програмі стала лише другою серед представників Європи. Перша – Естонія, голова національної федерації якої є віце-президентом Європейської конфедерації волейболу (ЄКВ) та паралельно – одним із керівників цієї самої програми ФІВБ! Нам надали величезний список, де фігурували прізвища 90 провідних майстрів тренерського цеху. Ми тривалий час визначалися, вели перемовини і, зрештою, на заключному етапі зупинилися на шести кандидатурах – двох бразильцях, двох італійцях, поляку і турку. Всі вони не потребують особливих рекомендацій. У підсумку перевагу надали одному з бразильців. Мене підкупила його націленість на обов’язковий результат із нашими дівчатами, чий справжній потенціал він вважає дуже високим. Цей бразилець (поки що свідомо не буду називати його прізвище), заради можливості роботи з жіночою збірною України, відмовив більш вигідній, з фінансової сторони, пропозиції Ізраїлю. Він був готовий розпочати тренувальний процес з нашими дівчатами вже влітку, але оскільки, через пандемію коронавірусу, ЄКВ перенесла матчі кваліфікаційного раунду чемпіонату Європи 2021 року на січень, то його поява в Україні очікується вже тільки у грудні.

Сподіваюся, що до того часу ситуація з COVID-19 у всьому світі значно поліпшиться, і цей вірус не завадить нашому потенціальному наставнику, зрештою, приступити до своєї роботи. У компанії з вітчизняними спеціалістами – Гарієм Єгіазаровим та Андрієм Романовичем.

Окремо хочу наголосити, що, заради появи вищезгаданого бразильця та його помічника у штабі жіночої збірної України, необхідну фінансову допомогу ініціативно зголосився надати президент СК «Прометей» Володимир Дубінський. Мені дуже приємно усвідомлювати, наскільки щиро ця людина переживає за процвітаюче майбутнє вітчизняного волейболу. Принаймні, жіночого. І те, які зусилля він докладає для відбудови у Кам’янському належної спортивної інфраструктури, викликає у мене абсолютно відверте захоплення!

– Чи є надія, що найближчим часом виправиться ситуація із оформленням гравців національних збірних на штатні ставки профільного Міністерства?

– Я мав тривалу розмову з Міністром спорту Вадимом Гутцайтом, де згадувалося і це питання. Вадим Маркович ознайомився з ним детальніше, і був щиро здивований. Він цілком погоджується, що нинішня ситуація є неприпустимою. Зараз одна з його помічниць, уславлена в недалекому минулому біатлоністка Ніна Лемеш, працює в даному напрямку. Взагалі, незабаром має набути чинності нова система із зарахуванням спортсменів на штатні ставки Міністерства, де все буде визначено чітко і прозоро. Хоча, здається, окремі діячі того ж Міністерства не перебувають від цього у захваті…

– Зрозуміло, що коронавірус зіпсував багато планів на літо і, зокрема, не дозволив відбутися контрольним матчам між збірними України та Польщі, про що була попередня домовленість. Однак, якщо ви залишитеся у кріслі президента ФВУ, чи залишиться чинним підписаний вами з керівництвом Польського волейбольного союзу (PZPS) Меморандум щодо тісної співпраці?

– Однозначно! Скажу навіть більше: на звітно-виборному Конгресі ФВУ одним із почесних гостей буде генеральний секретар Польського волейбольного союзу (PZPS) Яцек Сенк. Перекладачем у нього зголосився бути віце-президент нашої федерації Ігор Цепенда, ректор Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, який раніше 8 років працював у Польщі на дипломатичних посадах. Повірте мені, як тільки вся ця катавасія через коронавірус завершиться, Меморандум запрацює на повну потужність. Велика користь від цього буде обопільною. І Яцек Сенк готовий особисто підтвердити це перед членами Конгресу.

– З боку окремих діячів у нашому волейболі неодноразово звучали нотки невдоволення, що, мовляв, Федерація абсолютно нічого не робить для прогресу у національних чемпіонатах, не допомагає клубам і т.п. Що можете сказати з цього приводу?

– По-перше, це повна ахінея! І нести її можуть лише ті персони, які завжди будуть чимось невдоволені – такий вже у них характер. Як це – Федерація нічого не робить?! Наскільки за останні роки розширилося коло учасників внутрішніх змагань, якщо довелося організовувати навіть чемпіонат серед команд другої чоловічої ліги? А запровадження електронних протоколів, обов’язкової статистики і онлайн-трансляцій, принаймні, в обох Суперлігах? Для порівняння, у Білорусі лише тільки думають про це... Далі – трансляції матчів за участю окремих лідерів обох елітних дивізіонів стали нормою на телеканалах Спорт-1 і Спорт-2. Як, до речі, і трансляції «Фіналів чотирьох» у змаганнях національних Кубків та вперше запроваджених ФВУ поєдинків Суперкубків. Хіба це – «нічого не робить»?

По-друге, як саме Федерація має допомагати клубам? Фінансово чи що? Так ми не маємо на це права! Тим більше – з яких грошей, державних? Тобто, займатися криміналом? Інша річ – допомога методична, інформаційна. Листи з проханням підтримки до голів міст чи областей, окремих організацій. Так Федерація робить це чи не постійно. І там, де знаходить розуміння, є і відповідні результати. Адже з чогось таки почали свій шлях нагору «Серце Поділля» і «Житичі-ЖНАЕУ» - у чоловіків, СК «Прометей» і «Полісся-ЖДУ» - у жінок. А останнім часом на волейбольній мапі України з’явилися ще й, зокрема, амбіційні чоловічі «Епіцентр-Подоляни» і ВК «Решетилівка» та жіночі «Аланта» і «ФОГТЛАНД». І це – також яскраве свідчення того, що волейбол у нашій країні стає дедалі популярним та авторитетним.

До речі, хочу поділитися з вами кумедною історією. Керівник одного з чоловічих клубів (хто трохи розуміється, без проблем відгадає – якого саме) спочатку протягом місяця «співав» мені при кожному спілкуванні, як Федерація сильно підняла вітчизняний волейбол із «багнюки», як багато вона робить... А потім написав цікавого листа на адресу колишнього керівництва профільного Міністерства. Цікавого, оскільки вказав там, що наш волейбол знаходиться у страшному занепаді, і що, мовляв, у чоловічому чемпіонаті є лише чотири нормальні клуби. Чотири! Вибачте, але якщо це справді так, тоді наш чемпіонат має входити до п’ятірки найкращих у Європі! Бо такою кількістю «нормальних» клубів можуть похвалитися лише Італія, Росія, Польща та Франція. У Німеччині, Бельгії, Чехії, Нідерландах чи ще десь подібного нема! Там один-два явних лідери – і все… Виходить, багато хто хотів би такого «занепаду»!

– Дехто не втомлюється волати і про «занепад» у волейболі пляжному…

– На відміну від тих волаючих, маю власну думку, що насправді справи там непогані. При цьому наші чоловіки та жінки зберігають шанси вибороти путівки на Олімпійські ігри. Комісія з пляжного волейболу на чолі з Павлом Касаєм проводить солідну роботу. Так, не обходиться без помилок чи непорозумінь, але якщо вони виникають – то це якраз і свідчить про те, що люди працюють. І якби не коронавірус, який однозначно позначився на цій роботі негативним чином, тоді, переконаний, події у «пляжці» висвітлювалися б у значно позитивнішому тоні.

Ситуація із сестрами Махно? Мені важко дати однозначну відповідь щодо неї, але, наскільки я розумію, вони стали заручницями чиєїсь, так би мовити, недобросовісної гри. Коли люди не дотримуються власних же слів та обіцянок… Який є вихід? Певно, треба дочекатися вересня, коли відбудеться фінал чемпіонату України. Він і має, так би мовити, розставити всі крапки над «і»…

– Ну, а із занепадом хоча б у волейболі студентському ви погоджуєтеся?

– Ось тут дійсно правди нікуди діти. Тут у роботі ФВУ є справедливий «мінус». Хоча зауважу, що поняття «студентський волейбол» до 2016 року в нашій країні взагалі було відсутнє. Зараз же чимало студентських команд грають у чемпіонатах першої та вищої ліг, і навіть у Суперлізі. Звісно, там їм цікавіше. Однак ігнорувати змагання Студентської ліги вважаю неприпустимим.

Тут, до речі, «палки у колеса» ми отримали там, де аж ніяк не чекали. Торік ФВУ підготувала спеціальні листи до ректорів ВНЗів, де, віддаючи їм належне за турботу про власні волейбольні команди, закликала їх обов’язково стати учасниками чемпіонату Студентської ліги. І що ж? Профільний заступник Міністра освіти відмовився їх підписувати! При цьому адекватні причини такого рішення так і не назвав. Ось таку ми отримали «допомогу»…

Так хоч як там було, але тільки 12 учасників чемпіонату Студентської ліги, серед яких лише чотири команди – жіночі, це смішно. Тож маємо викручуватися власними силами. Значно активізувати роботу відповідної Комісії ФВУ та, очевидно, просити допомоги з боку голови Опікунської ради національної Федерації Василя Кременя, який є президентом Національної Академії педагогічних наук і має величезний авторитет серед ректорів ВНЗ. Сподіваюся, спільними зусиллями тут можна добитися значно ліпшої реальності…

– І останнє запитання. Михайло Григоровичу, якби була така можливість, що би ви змінили у власних діях протягом чотирьох років вашої президентської каденції?

– Що змінив би – навіть і не знаю… Звісно, були помилки і прорахунки, але ж не помиляється лише той, хто взагалі нічого не робить. Насамперед, були прорахунки у виборі людей, з якими планував виводити вітчизняний волейбол на вищий рівень. На жаль, у них особисте переважило загальне. Певно, це головне і єдине, що дуже хотілося б змінити. Тому, скоріше, ліпше сказати про те, про що дійсно жалкую, і якби щось справді міг змінити – неодмінно змінив би. Тут можу виділити чотири основних моменти. Перший – поразка нашої жіночої пляжної пари Давідова – Щипкова у вирішальному поєдинку за путівку на Олімпіаду-2016. Не вистачило буквально одного успішного розіграшу. Певно, недостатньо переконливо молив я Бога про допомогу…

Другий – чвертьфінал Євро-2019, в якому наша чоловіча збірна поступилася майбутньому тріумфатору Сербії – 2:3. Буквально днями я розмовляв з центральним блокуючим команди Юрієм Семенюком, і він зізнався, що частенько бачить той поєдинок у снах. Мовляв, якби під час підготовки вдалося провести ще хоча б три-чотири спаринги із сильними суперниками – той матч сербам точно не віддали б. Я зловив себе на думці, що бачу такі ж сни і міркую аналогічно. Тому дуже жалкую, що провести ті самі спаринги елементарно не було можливості. Бо тоді наша команда точно билася б за один із комплектів медалей.

Третій – я незадоволений виступом жіночої збірної на Євро-2019. Вона однозначно могла зіграти сильніше. Чому цього не сталося? Певно, тут є провина не лише гравців і тренерів, але й офісу ФВУ та моя особиста. Втім, тут є багато різних аспектів… Нарешті, четвертий – жалкую, що у вітчизняному волейболі не з’явилися особистості на кшталт Володимира Дубінського чи Олександра Гереги (він опікується амбітним колективом «Епіцентр-Подоляни», який із наступного сезону гратиме у Суперлізі, а також представлятиме Україну на континентальній арені у Кубку Виклику) у 2016 році. Інакше, гадаю, прогрес у нашому виді спорту був би більш ранній і більш потужний. Але якщо Конгрес ФВУ викаже мені підтримку на наступні чотири роки, то переконаний, що зробити за цей час вдасться суттєво більше, ніж за чотири роки попередні…

Прес-служба ГО ФВУ

 

Правила спілкування на SPORT.IF.UA

Розділ 1. Загальні положення

  1. Правила спілкування на SPORT.IF.UA (надалі також – «Правила»)встановлюють порядок реєстрації на сайті SPORT.IF.UA, вимоги до змісту повідомлень, що залишаються на форумі, а також встановлює підстави відповідальності і систему покарань за порушення цих правил.
  2. Правила створені для врегулювання спілкування між зареєстрованими користувачами сайту.
  3. Виконання положень даних Правил є обов’язковим для всіх відвідувачів сайту SPORT.IF.UA

Розділ 2. Реєстрація на сайті

1. Відвідувачі сайту, які мають бажання залишати на сайті коментарі та спілкуватися зобов’язані зареєструватися. Для цього потрібно заповнити реєстраційну форму, виконавши вказані нижче вимоги:


2. При порушенні вказаних вимог логін відвідувача сайту заблоковується безстроково.  Блокування може бути знято після усунення недоліків.

Розділ 3. На сайті забороняється:

  1. Використання нецензурної лексика.
  2. Прояви расизму, національної чи релігійної нетерпимості.
  3. Образа зареєстрованих відвідувачів сайту, що проявляється в навмисному приниженні їхньої честі та гідності, як прямому, так і опосередкованому, а також пов’язані з місцем їхнього проживання (навмисне спотворення назви міста, команди) чи спортивними уподобаннями (клубною приналежністю).
  4. Грубість по відношенню до конкретного зареєстрованого відвідувача сайту (перехід на особистості).
  5. Повідомлення, що мають провокаційний характер (тобто, створюють загрозу виникнення конфліктних ситуацій).
  6. Розповсюдження спаму.
  7. Розміщення зображень чи посилань (лінк) на сайти порнографічного характеру чи будь-якого іншого, який містить інформацію, що суперечить принципам суспільної моралі.
  8. Розміщення персональних даних зареєстрованих користувачів сайту без їхньої на це згоди.
  9. Обговорення дій адміністрації сайту щодо справедливості блокування того чи іншого відвідувача сайту. Такі повідомлення будуть вилучатися із коментарів. А порушники блокуватися.
  10. Оффтоп, тобто написання повідомлень, які виходять за рамки встановленої теми обговорення. Особливу увагу приділятиметься політичному оффтопу, Повідомлення, написані великими буквами (Caps Lock).
  11. Написання відвідувачем сайту більшості повідомлень транслітом (передача українського тексту латинськими буквами).
  12. Реєстрація більше одного логіна на сайті, використання чужого логіна під час блокування.

Розділ 4. Покарання

За порушення Розділу 3 Правил до відвідувачів сайту застосовуються наступні покарання.

  1. Блокування на 5 днів (за порушення всіх пунктів правил спілкування Розділу 4, окрім тих, які вказані в п.4.1, 4.2, 4.5.
  2. Пролонговане блокування. По досягненню відвідувачем сайту 5-ти 5-денних строків блокування, кожний новий строк блокування становитиме 10 днів (зі збільшенням строку блокування після кожних 5 блокувань).
    За кожен новий логін відвідувачу додається по 10 днів блокування. Тобто, за перший клон – 10, другий клон – 20, третій клон – 30. У випадку четвертого клонування проводиться безстрокове блокування аканта відвідувача сайту.
  3. Безстрокове блокування – за порушення п.3.6, 3.7, 3.8., а також за злісне та систематичне порушення правил спілкування на сайті.

Розділ 5. Прикінцеві положення

  1. Адміністрація сайту залишає за собою право у спірних ситуаціях приймати рішення на власний розсуд.
  2. Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст повідомлень відвідувачів сайту.