- погоджуюсь з правилами сайту
Головна
Футбол
Футзал
Баскетбол
Легка атлетика
Бокс/Боротьба
Зимові
Інші

Людмила ЛУЗАН: «На Олімпійських іграх в Токіо мене влаштує тільки медаль» (Ч. 1)

15 Грудня 2020 (10:23)

Справжньою героїнею цього, тепер вже екс-олімпійського року, стала каноїстка Людмила ЛУЗАН, яка на єдиному міжнародному старті року – Кубку світу в Сегеді – зробила медальний хет-трик: завоювала три медалі, з яких дві золоті. При цьому вона показала результати світового рівня. До вашої уваги рубрика «Зірковий онлайн» з надією України на Іграх в Токіо-2020: від дитячих років до олімпійської мрії. Шипи та троянди Людмили ЛУЗАН. (фото: 27 вересня 2020 року. Сегед. Кубок світу)

ЯК ВСЕ ПОЧИНАЛОСЯ

- Людмило, розпочнемо з початку. Розкажіть, як у вашому житті з’явився спорт. Мабуть, ваші батьки були спортсменами?

- Ні, мої батьки не мали ніякого відношення до спорту. Але, коли я народилася, мама, як вона розповідала, відразу зрозуміла, що я буду спортсменкою. І в чотири роки вона мене відвела в секцію спортивної гімнастики. В підсумку десять років свого життя я віддала цьому виду спорту. Гімнастика давалася мені дуже нелегко. Мені було важко, адже було чимало травм. Якійсь період я ходила, тому що було потрібно, не відчуваючи при цьому ніякого задоволення. Інші дівчата могли робити більше, ніж я. А мені через те, що у мене був великий зріст, велика для гімнастики вага, чекати великого успіху не було сенсу. З горем навпіл я дотягнула до майстра спорту…

- І в один прекрасний момент з гімнастикою було скінчено…

- То був не дуже прекрасний день. При виконанні вправи отримала свою чергову травму: «заїхала» зубами в коліно, коли робила зіскок з брусів. Навіть шрам залишився. Це стало останньою краплею. Я вирішила завершити заняття гімнастикою. І тут якраз брат запропонував спробувати себе у веслування.

Спробувала і відразу зрозуміла, що це значить – любити вид спорту, яким займаєшся, кожен день ходити із задоволенням на тренування, мріяти про великі досягнення. Я сама собі дивувалася, як це можна йти на тренування і повертатися з них з таким задоволенням. Я засинала з посмішкою на обличчі, з думкою про те, що завтра піду на веслування, де від тренувань отримувала неабияке задоволення. Я зрозуміла, що веслування – це справа мого життя.

- Але, можна сказати, що гімнастика допомогла у веслуванні…

- Так, мені було набагато легше, ніж іншим новачкам, адже була вже фізично підготовлена – у мене була сила і гнучкість. Взагалі, вважаю, що те, що я займалася спортом до веслування, стало моїм козирем.

Гнучкість – одна з найважливіших складових каноїста. Краще розтягнутися – далі воду захопити. Хоча, чесно кажучи, за критеріями гімнастики, гнучкою я не вважалася.

ВЕСЛУВАННЯ ЯК ЛЮБОВ ВСЬОГО ЖИТТЯ

- Як в вашому житті з’явилося веслування? І чому саме каное, адже цей вид ще не був тоді олімпійським?

- Перш за все, я розуміла, що я не в змозі жити без спорту, який був в моєму житті з чотирьох років. Веслуванням займався мій брат Руслан і саме в той, час, коли я закінчила займатися гімнастикою, з’явилося жіноче каное. Брат мені сказав, що я могла б себе спробувати, адже конкуренція невелика, тим більше, що у мене гарні для веслування фізичні дані. Він мені зацікавив, і я вирішила спробувати. Спочатку не вірила, що вийде. Було багато питань: човен, вода, баланс. Для мене це було зовсім дивним, все ж таки гімнастика і веслування абсолютно різні види спорту.

На першому тренуванні тренер мене поставив у каное, зробивши висновок, що з мене дійсно щось вийде. Він відразу в мене повірив: «У тебе є відчуття води», - такими були його слова. Цим тренером був Сергій Агванович Батуманкоєв. З того дня я почала закохуватися у веслування в каное, навіть не і думки не мала, що можу сісти в байдарку.

- Чому все ж таки каное?

- Напевно, що у цьому виді веслування було все якось по-особливому. Наприклад, лопатка тільки з одного боку, веслувати треба було, стоячи на коліні. Плюс у мене розтяжка гарна, що також було моїм плюсом. Взагалі, напевно, сподобалося тому, що це було щось нове.

Не можу сказати, що в мене відразу стало виходити. Спочатку я витратила місяць, щоб навчитися рівно стояти в каное, ще місяць щоб навчитися рулитися, а вже на третій місяць поїхала на перші всеукраїнські змагання. Посіла 5-е місце, і для мене це стало розчаруванням, адже я розраховувала на перемогу (Людмила показала результат 1.04,65 на дистанції 200 м на VI літніх юнацьких спортивних іграх України, які проходили в Дніпрі 15-18 серпня 2011 року. – пресслужба). Але тренер мене підтримав: «Це тільки початок. Ти ще не їздила на збори, не проходила серйозну підготовку». Попрацювали ще рік: я стала чемпіонкою України, і очі в мене ще більше загорілися, адже я відчула смак перемоги (на юнацькому чемпіонаті України в Ковелі, що відбувся 13-17 червня 2012-го, переможний результат Людмили склав 59,02 секунди. – пресслужба). Ось так в мене закрутився роман із веслуванням – роман, який продовжується й досі. Ще за два роки я виграла чемпіонат Європи серед юніорів, стала третьою на чемпіонаті світу, а потім стала срібною призеркою юнацьких Олімпійських іграх. Ось так розгорталася моя кар’єра в перші роки.

- Розкажіть, як проходило ваше навчання складній науці веслування на каное, як склався ваш успішний альянс із Сергієм Батуманкоєвим?

- Відразу хочу сказати, що я безмежно вдячна Сергію Агвановичу за ті ази, які він мені дав, за ті премудрості веслування, яким він мене навчив. Багато чому він мені навчив і в життєвому сенсі – як ставитися до багатьох ситуацій, як їх вирішувати. Для мене Сергій Агванович – людина з великої літери. Я йому дуже вдячна за все те, чому він мене навчив, за те, що він в мене завжди вірив, і продовжує вірити й досі. Звісно, ми продовжуємо спілкуватися, в деяких речах він мені підказує. Дуже рада, що в мене як у спортсменки є такий тренер, дуже рада, що в моєму житті є така людина.

Якщо повернутися до початку моїх занять веслуванням, Сергій Агванович створював всі умови, щоб у мене все вийшло. Він підбирав човен, підбирав весло, він завжди намагався для мене зробити максимум. Мені здається, що він любить, як свою онучку. Я дуже його люблю як тренера.

ПЕРШІ ВЕЛИКІ ДОСЯГНЕННЯ

- Перша ваша велика перемога – юніорський чемпіонат Європи. Пригадайте, будь ласка, ії…

-Цей старт я запам’ятала би, в будь-якому разі, адже фінальна гонка стала для мене справжнім випробуванням: до того моменту я ніколи не ганялася при таких сильних хвилях. Чи не половина моїх суперниць повиверталися, а я, навпаки, впевнено доїхала до фінішу та виграла. Під час гонки навіть не замислювалася, що можу випасти. Вже тоді зрозуміла, що така погода мене аж ніяк не лякає. Погодні умови я розглядаю як нове випробування на шляху до перемоги, і для мене це завдання не є складним, я виконую його із задоволенням.

- Можете пригадати ваші відчуття, коли на вашу честь вперше в житті лунав гімн України?

- Взагалі-то, мені не вирилося, що я стала чемпіонкою Європи. А які відчуття? Перед усім, гордість – за тренера, за Україну, за те, що мені вдалося достойно представити країну. Що й говорити, на очах були сльози…

Але, разом з цим я чітко розуміла, що це всього лише юніорський чемпіонат Європи, а це не було моєю спортивною вершиною.

- Звідки у вас така націленість на перемоги, таке неприйняття поразок?

- Складно сказати, але у мене завжди була така психологія. Завжди треба прагнути максимуму і доводити все до ідеалу. По-іншому і бути не може. Навіть, коли я виграю гонку, розумію, що можу краще. Мені потрібно все довести до максимуму і тоді я буду повністю задоволена.

Навіть не знаю, хто вплинув на мене в цьому відношенні. Напевно, всі потроху. А складні життєві ситуації зробили мене ще сильніше.

Я знаю, що завжди потрібно вигравати та рухатися вперед, незважаючи на перешкоди, незважаючи на те, що хтось не вірить в тебе.

- В тому ж році було ще одне знакове змагання для вас – юніорський чемпіонат світу. Ви не виграли, але були на п’єдесталі…

- Бронза засмутила, адже, як я говорила, завжди націлена на перемогу. Але поговоривши із Сергієм Агвановичем, проаналізувавши підготовку, зрозуміла, що це етап, через який треба пройти.

КАНОЕ І ОЛІМПІАДА

- Якими були ваші відчуття, коли ви дізналися, що жіноче каное буде в програмі Олімпійських ігор?

- Звісно, неабияку радість. Я стала щасливою від того, що моя мрія стала реально досяжною. Ось вона пряма дорога: треба рухатися вперед та брати олімпійську ліцензію.

Це щастя, що я можу представити українське жіноче каное на Олімпійських іграх. Причому вперше в історії. Це дуже велично, як на мене. Дуже хочу вписати своє ім’я в історію. Зараз я на шляху до цього.

Вже на юнацькі Олімпійські ігри в 2014-му році я їхала дуже мотивована. Для мене це був, немов пробний варіант справжніх Олімпійських ігор. Я їхала тоді в Нанкін з таким, можна сказати, дорослим настроєм.

Змагання дуже сподобалися. Дуже щаслива, що у мене була можливість взяти участь в такому святі спорту. Моя наступна мрія – Олімпійські ігри-2020. Вона вже дуже близька. Я готова працювати і не зупинятися на шляху до неї.

- Раз ви розпочали займатися веслуванням на каное у 2011-му році, то Олімпіаду-2012 за участю Юрія Чебана ви вже дивилися із великим інтересом. Чи не так?

- Так, звісно. Ми в той час якраз знаходилися на зборі в Бурштині, і фінал в спринті ми, звісно, дивилися всією командою. Для мене це було щось нереальне: «Український веслувальник виграє у фіналі Олімпійських ігор». Емоції просто неймовірні. Ти захоплюєшся цією людиною, цим результатом, хочеш бути схожим на неї. Мотивація просто фантастична: рівнятися на кращих, ставати кращою. Саме тоді я націлилася на перемогу на Олімпійських іграх, хоча знала, що жіноче каное не входить в програму Ігор. Але цей вид веслування потужно розвивався, і я вірила в свою зірку, вірила, що жіноче каное стане олімпійським. До речі, про Олімпійські ігри почала мріяти ще, коли займалася гімнастикою. Але я адекватно оцінювала свої можливості, розуміючи, що це мені не по плечу, через свої фізичні можливості.

Втім, коли стала займатися веслуванням, з часом зрозуміла, що Олімпіада буде, і я здійсню свою мрію. Я вже близька до Олімпійських ігор, але в Токіо мені влаштує тільки медаль, а не просто участь.

Друга частина згодом...

Федерація каноє України

 

Правила спілкування на SPORT.IF.UA

Розділ 1. Загальні положення

  1. Правила спілкування на SPORT.IF.UA (надалі також – «Правила»)встановлюють порядок реєстрації на сайті SPORT.IF.UA, вимоги до змісту повідомлень, що залишаються на форумі, а також встановлює підстави відповідальності і систему покарань за порушення цих правил.
  2. Правила створені для врегулювання спілкування між зареєстрованими користувачами сайту.
  3. Виконання положень даних Правил є обов’язковим для всіх відвідувачів сайту SPORT.IF.UA

Розділ 2. Реєстрація на сайті

1. Відвідувачі сайту, які мають бажання залишати на сайті коментарі та спілкуватися зобов’язані зареєструватися. Для цього потрібно заповнити реєстраційну форму, виконавши вказані нижче вимоги:


2. При порушенні вказаних вимог логін відвідувача сайту заблоковується безстроково.  Блокування може бути знято після усунення недоліків.

Розділ 3. На сайті забороняється:

  1. Використання нецензурної лексика.
  2. Прояви расизму, національної чи релігійної нетерпимості.
  3. Образа зареєстрованих відвідувачів сайту, що проявляється в навмисному приниженні їхньої честі та гідності, як прямому, так і опосередкованому, а також пов’язані з місцем їхнього проживання (навмисне спотворення назви міста, команди) чи спортивними уподобаннями (клубною приналежністю).
  4. Грубість по відношенню до конкретного зареєстрованого відвідувача сайту (перехід на особистості).
  5. Повідомлення, що мають провокаційний характер (тобто, створюють загрозу виникнення конфліктних ситуацій).
  6. Розповсюдження спаму.
  7. Розміщення зображень чи посилань (лінк) на сайти порнографічного характеру чи будь-якого іншого, який містить інформацію, що суперечить принципам суспільної моралі.
  8. Розміщення персональних даних зареєстрованих користувачів сайту без їхньої на це згоди.
  9. Обговорення дій адміністрації сайту щодо справедливості блокування того чи іншого відвідувача сайту. Такі повідомлення будуть вилучатися із коментарів. А порушники блокуватися.
  10. Оффтоп, тобто написання повідомлень, які виходять за рамки встановленої теми обговорення. Особливу увагу приділятиметься політичному оффтопу, Повідомлення, написані великими буквами (Caps Lock).
  11. Написання відвідувачем сайту більшості повідомлень транслітом (передача українського тексту латинськими буквами).
  12. Реєстрація більше одного логіна на сайті, використання чужого логіна під час блокування.

Розділ 4. Покарання

За порушення Розділу 3 Правил до відвідувачів сайту застосовуються наступні покарання.

  1. Блокування на 5 днів (за порушення всіх пунктів правил спілкування Розділу 4, окрім тих, які вказані в п.4.1, 4.2, 4.5.
  2. Пролонговане блокування. По досягненню відвідувачем сайту 5-ти 5-денних строків блокування, кожний новий строк блокування становитиме 10 днів (зі збільшенням строку блокування після кожних 5 блокувань).
    За кожен новий логін відвідувачу додається по 10 днів блокування. Тобто, за перший клон – 10, другий клон – 20, третій клон – 30. У випадку четвертого клонування проводиться безстрокове блокування аканта відвідувача сайту.
  3. Безстрокове блокування – за порушення п.3.6, 3.7, 3.8., а також за злісне та систематичне порушення правил спілкування на сайті.

Розділ 5. Прикінцеві положення

  1. Адміністрація сайту залишає за собою право у спірних ситуаціях приймати рішення на власний розсуд.
  2. Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст повідомлень відвідувачів сайту.