Жіноча збірна України в топ-10 завершила чемпіонат Європи U-18 у Дивізіоні В. Поступившись двічі на першому етапі і не зумівши вийти в чвертьфінал, наша збірна завершила другий етап з показником перемог/поразок 4-0 і програла Ірландії матч за підсумкове 9 місце, зайнявши десяту позицію.
Підбиваючи підсумки виступу жіночої збірної U-18 головний тренер команди Євгеній Мурзін в коментарі прес-службі ФБУ зізнався, що залишився задоволений роботою з дівчатами.
– Загальні враження від виступу команди на чемпіонаті Європи дуже позитивні. Всі старалися, билися. Ми грали на результат, тому, може, не всі дівчата отримали той ігровий час, який їм хотілося, але ніхто не випадав і кожна баскетболістка свій ігровий час намагалась використати максимально для користі команди.
При підготовці акцент ми ставили на грі від захисту і в переможних матчах, ми добились результату завдяки захисту насамперед. Відповідно, програли ми тоді, коли не зуміли зупинити напад суперника.
Я хотів би подякувати ФБУ за умови підготовки. Ми провели шість контрольних ігор, які дозволили побачити нам свої сильні сторони, а дівчатам краще зрозуміти, що ми від них вимагаємо.
Мені сподобалася ідея спільних зборів із збірною U-16. Ми могли працювати разом, спостерігати, спілкуватися. Подяка Наталії Жержеруновій і Віталію Чернію в організаційних моментах, а також дуже вдячний своєму асистенту Анні Шликовій і лікарю Катерині Березюк. Звичайно вдячний дівчатам. Наш виступ – це результат спільних зусиль.
– Можливо виділите когось окремо в збірній саме серед грачинь?
– Якщо чесно, то виділяти нікого не хочу. Виділяти треба всю команду. Був дуже хороший колектив як на майданчику, так і поза ним. Чудова, позитивна атмосфера. Мені сподобалося, як дівчата поводилися на майданчику, в автобусі перед грою, після гри, на тренуваннях. Думаю, це було однією зі складових підсумкового результату, адже там де ми не брали майстерністю, ми брали характером, бажанням битися один за одного.
Звичайно, були лідери команди, на яких ми розраховували і які виправдали наші сподівання. Еліна Синякова з трьох іграх зробила дабл-дабл і увійшла до топ-5 чемпіонату Європи за підбираннями, Анастасія Лаврінець та Серафима Тиха в топі серед всіх гравців за передачами, Тиха ще й одна з кращих за результативністю в команді і вона забила багато важливих очок. Поліна Тупало стала третьою серед гравців всіх команд за перехопленнями і блок-шотами, і це при зрості 175 см. Світлана Полянцева теж зробила багато перехоплень.
Багатьох можна відзначити, але треба говорити і про командну статистику. За відсотком реалізації кидків Україна стала другою (40,7%), поступившись лише Чехії, ми другі за перехопленнями, восьмі за результативними передачами з 18 команд.
– Повертаючись до результатів, чого не вистачило на першому етапі, де збірна програла Боснії і Герцеговині та Чорногорії, яка в підсумку виграла чемпіонат Європи? І чи справді Чорногорія була кращою збірною першості?
– З тих збірних, з якими ми грали, Чорногорія справді виявилась сильнішою. У них дуже сильний був перший номер – Атіна Радевич і атакуючий захисник Елена Булаїч, яка в підсумку стала MVP. Навколо цих гравців будувалася гра, та й інший кістяк був непоганого рівня. Ну і за антропометрією вони були вищими за нас і хоча дівчата старались, але нам не вдалося зачепитися в цьому матчі.
Що стосується матчу з Боснією і Герцеговиною, то тут десь зіграло те, що вони пропускали перший тур. Ми зіграли зі Швецією, їм вдалося нас вивчити, видно було, що вони підготувалися, нас розібрали, а ось Боснія до нас ні з ким не грала, тому ми не бачили як вони грають. При цьому був рівний матч, в якому ми поступились лише 4 очки.
– Ну і група у нас виявилось доволі непростою…
– Не хочу, щоб це звучало виправданням, але десь погоджусь із цим. Було дві групи по 4 команди, у нас п’ять і всі рівні. Не було прохідних ігор, у всіх потрібно було викладатися на максимумі і майже у всіх доля переможця визначалася наприкінці. Ми десь грали обмеженим складом і це теж давалося взнаки.
– На другому груповому етапі ми виграли обидва матчі, причому навіть впевненіше, ніж в перших матчах. Команда увійшла в ритм?
– Насправді, і Австрія, і Ісландія – непогані команди, але тут таки відзначу характер нашої збірної, яка за рівної гри в першій половині, в другій – дотискала суперника, не зупинялась.
– В останній грі ми поступились Ірландії, з якою ви двічі грали перед чемпіонатом Європи і програли, а ще двічі збірна U-20 грала на чемпіонаті Європи і теж двічі програла. Чому ніяк не вдається їх обіграти?
– Насправді в кожній окремій грі свої причини. У нас в контрольних іграх перед чемпіонатом Європи був не зіграний склад, тільки приїхали дівчата зі збірної U-20. Вже на самому Євробаскеті в матчі за 9 місце нам десь забракло глибини складу, адже це був третій день поспіль із іграми.
Моє враження, що ми не програвали їм тактично чи індивідуально, просто у них був рівніший склад і до останнього дня вони зберегли більше сил. У нас же чотири основні гравці відіграли чемпіонат Європи U-20, потім на максимумі зіграли у нас, тому я нічого не можу сказати на їхню адресу за те, що команду десь не вистачило на останній матч. Перед грою ми спілкувалися, всі мали бажання виграти, але в захисті ми зіграли не у свій баскетбол.
Загалом, повторюсь, підсумкові враження від нашого виступу на чемпіонаті Європи – позитивні. Можливо хотілося би результату кращого і ми могли б його досягти, але є певні причини. При цьому дуже задоволений командою, атмосферою, грою. Отримав велике задоволення від роботи з цією юнацькою збірною і бажаю кожній гравчині не зупинятись і далі працювати над розвитком, щоб в майбутньому ми їх побачили в молодіжній збірній, а там і в національній команді.
