Франківська баскетбольна арбітриня Аліна Томін відповіла на декілька питань для спільноти sports_interviews.ua.
–Розкажіть як вирішили стати рефері і чи були випадки коли Ви жаліли про це?
– Переважно кожний арбітр перед тим, як він опинився в цій ролі, обов’язково мав якесь відношення до баскетболу. Я колись була гравцем до певного моменту. Ніколи немала планів і навіть не задумувалась, щоб бути рефері.
Вперше потрапила на суддівський кемп в Залізному Порту. Я тоді була на відпочинку і просто ходила на лекції, бо було цікаво послухати. Після нього, мене запросили ще на семінар для молодих арбітрів і вже наступний етап – це був основний регулярний передсезонний семінар, де я отримала ліцензію і мала право вже обслуговувати офіційні матчі.
На рахунок того, чи колись шкодувала про цей вибір. Ніколи. Жодного разу ще не ловила себе на такій думці. Хто любить цей вид спорту, зрозуміють, що неважливо чи в карʼєрі гравця, чи тренера, чи арбітра, ти всеодно залишишся бути в баскетболі, аніж піти з нього зовсім. Потрібно робити те, що любиш і від чого ти почуваєш себе щасливим.
-Як вважаєте, яка команда цього сезону була найсильнішою, і в чому секрет успіху?
– Є ж фраза: «Нехай переможе найсильніший». То відповідно до турнірної таблиці це очевидно. Думаю, що секрет успіху у вірі в себе і впевненість у своїх силах, що ти можеш перемогти і ти на це заслуговуєш. Додати до цього регулярних зусиль, наполегливості, самовіддачі і вийде результат.
-Чи є у Вас якісь інші уподобання, окрім баскетболу?
– Маю хобі – фотографувати. Люблю звертати увагу на красу в деталях. А якщо спортивні – теніс подобається.
-Який матч Ви вважаєте найважливішим у вашій карʼєрі рефері?
– Вважаю, що важливий кожний матч в карʼєрі арбітра. Кожна гра завжди різна і відповідно -це наш особистий ріст і досвід.
-Як Ви самі себе коротко опишете?
– Думаю, комунікабельна, весела, відкрита, справедлива, відповідальна і цілеспрямована. Ну якщо коротко, бо список можна ще продовжувати.
