Українська титулована борчиня Оксана Лівач в ексклюзивному інтерв’ю Kamp-sport розповіла про перебування жіночої збірної України на навчально-тренувальному зборі в японському місті Наґоя. Там наші дівчата не тільки тренувалися, а й розповідали про війну в Україні.
Оксано, які загалом у тебе враження від поїздки до Японії?
Вражень насправді дуже багато. Їх насправді велика кількість, адже на нас завжди була зосереджена велика увага. Дуже багато працювали на тренуваннях: на килимі та поза ним. Дали чимало інтерв’ю, постійно мали різні зустрічі. Можна впевнено сказати, що сильно працювали на спортивному та інформаційному фронтах, завжди розповідаючи про війну в Україні. Показали всю правду про ситуацію в нашій державі.
Ти вперше перебувала в Японії протягом такого довгого часу?
Ні, це не вперше. Ми вже були на тренувальних зборах у Японії 2018 року, які тривали протягом тижня. Проте, збори були міжнародного типу, оскільки приїхало багато різних делегацій. Тому це вперше, коли в Японії тренувалась лише збірна України.
Тебе здивувало, що Японія по-особливому відкрилась для України? Раніше вони окремо не запрошували до себе на збори.
Якби це відбувалось 10 років тому, тоді б, чесно кажучи, здивувалась. Колись вони були дуже закриті, виїжджали лише на основні старти: чемпіонати світу, Азії та Олімпійські ігри. На сьогодні ж Японія бере участь у різних турнірах та активно запрошує до себе. Наскільки мені відомо, ми не перша збірна, що приїхала цьогоріч до університету, в якому ми тренувались.
А які ще збірні тренувались у Японії?
До них приїжджали борчині з Німеччини. Тренер також казав, що були й італійки. Те, що вони відкрились таким чином, приємно тішить. Вважаю, що японці дуже продумані, тому хочуть і самим навчитись в інших спортсменів. Наша боротьба відрізняється від японської.
А в чому полягає різниця між українською боротьбою та японською?
Японці працюють більше на нижніх рівнях – у проходах в ноги та п’ятки, У цьому, на мою думку, вони найкращі. Наша ж боротьба має більше зав’язок. Ми дуже багато працюємо з верхнім корпусом. Також у нас різноманітніший арсенал прийомів. Японці можуть зосереджувати увагу на одному прийомі, проте виконувати його ідеально. Японці можуть не знати наш арсенал прийомів, і навпаки.
Алла Черкасова у сутичці за бронзу на Олімпійських Іграх в Токіо перемогла японку Сару Дошо, виконавши напрацьований роками прийом, до якого японка банально не була готовою.
Це якраз приклад того, про що я говорю. Ми можемо здивувати своїм арсеналом один одного.
З цього можна зробити висновок, що під час тренувальних зборів японки могли багато від вас почерпнути?
Так, однозначно. Тренування з нами їм багато чого дало. І ми в них повчились, і вони в нас. Навіть їхній тренер це відзначив і заявив, що дуже радий нашому приїзду до них.
Які умови були в української збірної в Японії?
Проживали там два тижні, умови були чудові. Жили в тому ж гуртожитку, що й японські спортсменки. Харчування було хорошим, підключилось багато спонсорів. Щодня нам привозили ще більшу кількість продуктів. Мабуть, дуже переживали, щоби ми не були голодними (сміється). Чи сподобалась японська кухня? Вона дуже сильно відрізняється від нашої. Багато рису, риби та інших специфічних продуктів. Але готували дуже смачно – усі дуже старались для нас.
Якщо говорити про тренувальний процес, то пізнали щось нове, тренуючись із японками?
Звичайно. Тренування були важкими і виснажливими. Японські борчині багато працюють над витривалістю. Деколи здавалось, що вони мов роботи. Цікаво, що як тільки ми приїхали, нам одразу ж організували тренування. Не було відпочинку після приїзду. Японки не намагались відкривати свої секрети на тренуваннях, але все одно було багато спарингів, які допомогли дуже розвинутись.
Ви були з основною командою Японії?
Ні, проте там були деякі дівчата з основної команди.
У яких заходах ви брали участь?
Їх було дуже багато. Хочеться виділити участь у лекції для студентів. Ми проводили заняття, де розповідали про війну: як усе було, хто з нас куди виїжджав і що пережив. Зустрічались також із мером міста Обу. Були з візитом також із представницею парламенту. Приїхали у дитячий садочок, де нам влаштували цікаву виставу. Усі дуже постаралися, аби ми отримали позитивні емоції поза тренуваннями.
Яким було уявлення японців про війну в Україні? Вони щось розуміли чи ви повністю відкрили для них нове?
Багато студентів взагалі не знали, що в нас триває війна. Інші говорили, що не усвідомлювали таких жахливих наслідків від агресії росії. Вони все-таки знали про війну, але не уявляли таких жахливих масштабів жертв і руйнувань. Більшість серйозно дивувалась, як ми можемо тренуватись і змагатись за таких умов. Можу сказати, що вони були погано інформовані про ситуацію в нашій країні.
Які плани в збірної України після зборів в Японії?
Зараз ми приїхали додому, матимемо кілька днів на акліматизацію. Через десять днів виїжджаємо на рейтинговий турнір в Будапешт, який відбудеться 13-16 липня. Це буде останній рейтинговий турнір перед чемпіонатом світу. Там будуть потужні склади в олімпійських категоріях. Думаю, до цих змагань ми підійдемо у хорошій формі, оскільки пройшли хороший збір в Японії.
