Усе життя у спорті: спочатку — легка атлетика, а вже п’ятий рік — заняття в залі: скай джампінг, ТRХ та зумба. Саме танцювальний фітнес приносить колосальне задоволення. Якщо на першому заняття танцівниці, як змії на сковорідці, то далі стають гнучкими й пластичними. А одна з клієнток калуської тренерки Світлани Лагодієнко, стрибаючи, за два місяці схудла на 16 кілограмів.
Тренерка Світлана Лагодієнко розшифровує «Вікнам» специфіку своїх занять, а потім демонструє їх на практиці.
«Скай джампінг — стрибки на батутах, ТRХ — робота з вагою власного тіла: підкачування рук, ніг, баланс тіла. Зумба — танцювальний фітнес під латиноамериканську музику: запальні сальса, бачата, хіп-хоп, меренга. У мене увесь тиждень розписаний, але це приносить першочергово емоційний результат. Інколи паде дощ чи сніг і ти змушуєш себе йти в зал, бо чекають дівчата. Але з перших рухів дякуєш їм, що змусили вкотре прокайфувати».
Скай джампінгом спочатку займалась самостійно, адже після народження донечки хотіла скинути вагу. Коли зрозуміла, що це нелегкий, але швидкий спосіб схуднення, її запросили працювати у студіі. Одна з клієнток Світлани Лагодієнко за два місяці стрибаючи схудла на шістнадцять кілограмів.
«Це сильне кардіотренування і не всім воно підходить за станом здоров’я — важко дається витримати такі навантаження. Але мені завжди подобався активний спорт, де всього багато. Колись професійно займалася легкою атлетикою — спринтом (бігом на короткі дистанції. —Авт.). Під час епідемії коронавірусу, пізніше — війни — бачила сумні обличчя клієнток і думала, як повернути їм посмішки. Часто в Інстаграмі мені «вибивала» зумба, тому я вирішила, що це підказка Всесвіту».
Світлана почала шукати інформацію про цей вид фітнесу. Хотіла відвідати офлайн курси, проте найближчі були тільки в Миколаєві. Тому пройшла онлайн, а ще брала приватні уроки в Калуші. Сьомого березня провела перше заняття, на яке прийшли її скай джампінгині, які розповіли про зумбу подружкам. Тож незабаром кількість охочих не поміщалась в залі.
«Але літо виявилося менш активним. Часто у нас не назбирувалась група, бо для цього потрібно четверо людей, а записувалось завжди троє. То коли я повідомляла, що заняття не відбудеться, дівчата готові були доплачувати за потрібну кількість. Зараз у нас стабільна група з 8-10 осіб віком від 28 і до 50 плюс. Є дівчинка, що понеділок, середу, п’ятницю — займається на батутах, а вівторок, четвер — зумбою».
Сама тренерка, коли готувалась викладати стрибки на батутах, то вдома тренувалась і по чотири рази (одне заняття тривалістю 45 хвилин. — Авт.). Сміється: пощастило, що жила на першому поверсі й сусіди не скаржились на постійну музику.
«Тепер дівчата із зумби виходять мокрими, як після батутів, але дуже щасливі. Але кажуть, що тут відпочивають і душею, і тілом. Я не втомлююсь, навіть коли чотири години витрачаю на свої заняття вдень. Навпаки, це додає мені багато енергії, яку використовую вдома, зокрема, на кухні. Люблю готувати: зазвичай це щось в духовці — картопля з м’ясом, а серед перших страв — борщ, юшка, суп з фрикадельками. Та обов’язково сама ліплю вареники та пельмені. Зазвичай, орієнтуюсь на вподобання десятирічної донечки. Нещодавно взялась і до випічки: чоловікові на день народження зробила меренговий рулет, який всі хвалили».
Світлана радіє успіхам, відгукам та задоволенню дівчат, адже старається, щоб час проведення разом був веселим, цікавим та ефективним. Найбільше серед трьох видів занять кайфує від зумби.
«Впливає на настрій і музика: ти її чуєш — і ноги самі танцюють. Зумба виробляє гнучкість та пластику. На першому тренуванні дівчата максимум перекладають з ноги на ногу, на другому — починають махати задом, руки додають, а на п’ятому-шостому — танцюють на рівні зі мною. Навіть після буденної втоми все одно біжать на тренування. Каже одна клієнтка: «Я накупляла п’ять кілограмів перцю, десять — помідорів, але не могла зумбу пропустити. Закривати буду до ночі, але після танців».
Зумба не має протипоказань, тож на заняття можна приходити з будь-якою фізичною підготовкою — навіть нульовою.
«Ми вивчаємо як гнучкі, так і сексуальні танці. Спочатку танцівниці, як змії на сковорідці були, а тепер показують, яка в них пластика та гнучкість з’явилися».
Світлана Лагодієнко хоче пройти офлайн курс, адже так зможе дізнатися більше тонкощів, секретів у деталях та рухах, чого не отримаєш через екран.
«Треба розвиватися постійно. Всі програми складаю сама, чую музику — і в голові бачу рухи. Кожних пів року змінюю програму на батутах. Адже спочатку потрібно більше часу для правильного відтворення рухів, а тоді можна і нові вчити. На тренування тільки потрібно мати рушнички, одяг, кросівки та водичку. Ми тут, як сім’я: ділимося новинами, підбадьорюємо, роздаємо поради. Навіть на день народження мене дівчата вітали, а я їх пригощала тортиком».
Світлана Лагодієнко, що її у всьому підтримує чоловік, який також займається спортом. А любов до руху, мабуть, від батька, який був футболістом. Поза залом співрозмовниця, як і кожна жінка, створює сімейний затишок, вирощує та закриває домашні овочі, гуляє з собакою та займається вихованням донечки, яка з нею займається в залі. Відпочинок родина також любить активний.
«Полюбляємо збирати гриби або в гори з ночівлею у наметах. Нещодавно три дні були в Осмолоді. Хоча спершу погода була жахливою: сильні вітри, дощі, вода в річці різко піднялася, але коли це все пройшло, то ми гарно провели час. Моя дитина сказала, що це кращий відпочинок за будь-які готелі чи басейни».
