Під час першого кола було складно навіть уявити, що цього сезону доведеться захоплюватися представниками другої половини таблиці УПЛ. І захоплюватися саме якісною та привабливою грою, а не «бійцівськими якостями».
Зараз стає все цікавіше стежити за «Кривбасом» Юрія Вернидуба, «Інгульцем» Сергія Ковальця та «Чорноморцем» Романа Григорчука.
Якщо ж обирати, то найбільше виділяються одесити. Їхній приклад є доволі показовим для українських футбольних функціонерів – весняний прогрес «Чорноморця» доводить, що тренерам потрібно давати час на побудову команди в умовах обмежених ресурсів та якісний тренер в умовах УПЛ є визначним фактором.
Розбираємося, яким чином це вдалося Григорчуку та чим його колектив встиг здивувати у другій частині чемпіонату.
Весною «Чорноморець» ще не програвав, а Григорчука визнали найкращим тренером місяця
Очевидно, перше, на що потрібно звертати увагу – результати. Одесити у березні сходу взялися виправляти становище, у якому опинилися за підсумками осені. Тоді команда стартувала з 10 поспіль турів без перемог (3 нічиїх та 7 поразок), а в заключних матчах не обіграла «Металіст» (0:0), «Кривбас» (0:1) та «Рух» (2:2).
За 4 весняних тури «Чорноморець» здобув стільки ж перемог, як у попередніх 15 іграх.
Григорчука у підсумку заслужено визнали найкращим тренером місяця, а нагорода за найкращого гравця дісталася його підопічному – вінгеру Зігі Бадібанга.
Активне обговорення роботи українського фахівця розпочалося конкретно після зустрічі з «Шахтарем», де «моряки» дали бій та відібрали очки – 2:2. Цей матч підтвердив, що хороший старт другого кола – це далеко не випадковість, а закономірність.
«Чорноморець» зупинив «Шахтар» та нав’язав гірникам свою гру
«Чорноморець» не просто вистояв проти лідера таблиці, а намагався диктувати умови. Експеримент закінчився неочікуваним успіхом – перший тайм того протистояння подарував, напевно, найкращі поки емоції весняної частини УПЛ.
«Чорноморець» взяв під контроль м’яч та перевершив «Шахтар» за цим показником – 52% проти 48% (кількість володінь – 109 проти 105). Якість була не набагато гіршою – 82% точності пасів проти 84% у гірників.
Третій важливий аспект – команди видали однаковий відсоток частки довгих передач (по 9%). Ну і найбільш неочевидний показник – статистика повернень м’яча. Тут «Чорноморець» також трохи попереду – 92 проти 91.
У другому таймі «Шахтар» таки відновив перевагу за перерахованими метриками, але це було очікувано. Ресурсів «Чорноморця» явно не вистачатиме для того, щоб витримувати схожий темп усі 90%. Григорчук натомість вдало перелаштувався у перерві на більш стриману та захисну гру.
Ігор Йовічевич після фінального свистка похвалив опонента за якісний спротив:
«Вони пропонують агресивний футбол, і у трьох весняних іграх «Чорноморець» показав, на що здатен. Стиль Григорчука, тренера, якого мушу похвалити, пропонує модель гри агресивну. Не дають стати й контролювати м’яч, а постійно атакують тебе – і ти мусиш весь час під тиском приймати м’яч. Незручний матч, мушу визнати».
Основні принципи гри «Чорноморця» є незвичними для УПЛ
Що ж це таке, той «агресивний футбол», про який говорить Йовичевич? Можна виділити 4 аспекти, які здаються фундаментальними. Перший з них – навпаки не про агресію, а про спокій в білд-апі.
Вихід з оборони через пас
У «Чорноморці» бездумно м’яч вперед не луплять, ну або принаймні стараються не так часто це робити. Це стосується навіть голкіпера Дмитра Непогодова.
Однак ключову роль відіграє опорний хавбек Олександр Васильєв, який восени виступав за «Львів» – на ньому тримається перехід одеситів з оборони в атаку (у матчі з «Шахтарем» він виконав найбільше пасів у команді):
Звісно, є зворотний бік медалі. Рівень індивідуальної майстерності футболістів все ж поки не дозволяє уникати великої кількості помилок. У цій же грі з «Шахтарем» їх було декілька, як от обрізка, після якої Лассіна Траоре не влучив у порожні ворота:
Персональний пресинг 1 в 1
На цьому моменті акцент робив Йовичевич, і не дарма. У сучасному футболі взагалі рідко зустрінеш персональний пресинг по усьому периметру поля, а в УПЛ це взагалі нагадує якусь викривлену реальність. Особливо у виконанні команди, яка бореться за виживання, у матчі проти головного претендента на чемпіонство.
Велика залученість гравців до атаки
Причина, чому «Чорноморець» так агресивно і високо пресингує – ставка на чисельну перевагу попереду. «Моряки» атакують великими силами, а отже ризикують натрапити на небезпечний контрвипад, якщо миттєво не вступатимуть у відбір після втрати.
А найбільше вразив момент, коли двоє гравців понеслись з глибини на початковій стадії атаки, а в підсумку самі ж через 5 секунд закінчували епізод.
Ефективні стандарти
Що стосується кутових, то вкотре радимо прочитати масштабний розбір Євгена Кузьменка:
Велике дослідження кутових в УПЛ: «Динамо» та «Шахтар» не використовують потенціал, «Дніпро-1» – серед лідерів
У першому колі «Чорноморець» рівно третину своїх голів (3 з 9) забив після кутових, а весною продовжив традицію – так постраждали «Верес» та «Шахтар». Гірники – двічі, адже пенальті також був зароблений внаслідок розіграшу з кута поля.
Побудувати такий футбол непросто, але Григорчуку дали час попри поганий осінній старт
Ставити хорошу гру – дуже складний та вимогливий процес. Григорчуку пощастило, бо восени ніхто не вдавався до емоційних рішень про звільнення. Команда набрала 3 очки у стартових 10 турах, але замість паніки та хаосу просто були зроблені певні висновки. Попри невдалі результати коучу довірились й взимку – колектив змінився майже наполовину.
Хавбек «Челсі» Матео Ковачич на днях дотепно прокоментував відставку Грема Поттера, сказавши, що «легше звільнити тренера, ніж 30 гравців».
«Чорноморець» довів зворотне – 30-х людей, звісно ж, не відпускав, але посеред сезону зробив серйозну перебудову під Григорчука.
А вибір точно не був багатим, адже всі розуміють ситуацію, в якій опинилися українські команди. Ресурси – дуже обмежені, що впливає на можливість запрошувати якісних українців/легіонерів.
Тому за скаутську роботу одеський клуб отримує 5+ – зараз у складі команди дивують ті, від кого цього взагалі не очікувалося.
Григорчук відкрив нові імена – з’явилося декілька неочевидних лідерів
Зірками оновленого «Чорноморця» стали новачки та ті футболісти, які раніше не перебували на ключових ролях. Винятком є хіба що Максим Брагару – 20-річний правий вінгер, якого Григорчук використовує зліва в захисті.
Зігі Бадібанга
31-річний бельгієць у першому колі лише двічі виходив у старті, а весняну частину проводить «від дзвінка до дзвінка» (окрім гри з «Металістом», де пішов відпочивати на 85-й хвилині).
Досвідчений вінгер відзначився голом у ворота «Вереса», заробив пенальті проти «Інгульця», а ще здивував великим обсягом роботи в захисті проти «Шахтаря».
Володимир Салюк
20-річний центрбек восени отримував більше ігрового часу, ніж Бадібанга, але стабільністю також не відзначався – 8 виходів у старті, три з яких завершувалися заміною після перерви.
Зараз молодий захисник закріпився в основі, а попри свій вік дивує спокоєм у роботі з м’ячем. Це стосується як білд-апу (35 з 40 виконаних передач проти «Шахтаря»), так і розрізних передач/діагоналей.
Пару Салюку в центрі оборони складає 24-річний словенець, який взимку їздив на перегляд у «Зорю», проте не підійшов Патріку ван Леувену. Григорчуку він згодився – не кожен же гравець здатен віддати 38 з 39 передач під тиском «Шахтаря» та схожим чином розпочинати гольові атаки:
Гай Хадіда
Трансфер, до якого скептично поставилися у коментарях Tribuna.com, довів свій рівень у дебютних 4 матчах. 27-річного ізраїльтянина сміло відносимо до списку тих легіонерів, які дійсно виглядають краще за середньостатистичного українського футболіста.
Алефіренко у цьому списку останній. «Чорноморець» взяв 22-річного нападника в оренду у «Зорі», де Даниїл зіграв лише 38 хвилин в осінній частині УПЛ. Під керівництвом Григорчука все пішло набагато краще – три голи у чотирьох турах.
