Вероніка ЛЮБІНЕЦЬ: “Не могла повірити, що росія почала війну проти нас”

Баскетбол Пряма мова ТОП

Баскетболістка румунського “Сіріуса” Вероніка Любінець в ексклюзивному інтерв’ю SPORT.IF.UA розповіла про дебют в чемпіонаті Румунії та ситуацію в Україні.

Вероніка,  вітаю з дебютом у новій команді! Як можете оцінити перші матчі у футболці “Сіріуса”? Чи все вдавалось на майданчику?
– Дякую велике! Перша гра проти “Університяті” далась легше, тому що грали проти слабшого за силою суперника і виходило більше, ніж у грі проти лідера турніру “Сепси СК”. Але тренер та дівчата мене підтримували, тому що я тільки приїхала і одразу провела дві гри.

Як Вас прийняли в команді?
– Прийняли в команді добре. Дівчата все підказують, всі комбінації, показують як граємо. Тут хороший колектив.

Для Вас цьогорічний сезон став першим закордонним в кар’єрі. Вдається вам швидко пристосовуватись до нових умов у побуті?
– Спочатку було важче, тому що я англійську не дуже добре знаю (посміхається – ред.). У Польщі я розуміла польську і було трохи легше, а в Румунії, як не як, але маєш розуміти, що каже тренер і дівчата (посміхається – ред.). Небагато з усіма спілкуюсь, але ми нормально комунікуємо, та й дівчата допомагають в цьому плані.

Як виник варіант з “Сіріусом”?
– Попередній клуб, польський “Енеа АЗС” закінчив на 9 місці в чемпіонаті Польщі, тобто не потрапив в плей-оф і чемпіонат для нас закінчився дуже рано, зважаючи на те, що, зазвичай, чемпіонат закінчується в кінці квітня. Тож мій агент знайшов клуб, де я можу зіграти як мінімум 6 ігор, чому я дуже рада (посміхається – ред.).

Як можете оцінити рівень чемпіонату Румунії? Слідкували за чемпіонатом раніше, ще до переходу?
– Ні, я не слідкувала за чемпіонатом Румунії. Якщо відверто, то взагалі за ніяким не слідкую, тільки інколи дивлюсь обрані ігри. Щодо рівня, то команди першої “шістки” набагато сильніші за решту команд. Чемпіонат, звісно, не дуже сильний, але що є можливість грати, я рада.

Протягом поточного сезону ви зіграли у трьох чемпіонатах – України, Польщі та Румунії. Можете порівняти рівень цих трьох турнірів?
– Цього року в Україні, я вважаю, був дуже сильний чемпіонат, тому що багато команд змагались один з одним, як мінімум були дві хороші команди в Києві “Будівельник” та “Київ-Баскет”, звісно, “Прометей”, “Франківськ” теж давав бій. Та й взагалі вважаю, що інші команди також підтягнулись, було цікаво дивитись матчі чемпіонату.

Щодо польського чемпіонату, то він також сильний, адже перші дві-три команди грають в Кубку Європи ФІБА, та й інші команди теж конкурували один з одним. А от з чемпіонатом Румунії я не до кінця знайома, зіграла всього дві гри – одну проти явно слабшого суперника, а іншу проти учасника Кубка Європи ФІБА. Вважаю, що чемпіонат Румунії не дуже сильний, але непоганий.

24-го лютого життя українців поділилось на до і після. Як і де Вас застала звістка про війну?
– Я була в Познані, коли дізналась про вибухи про всій Україні. Сказати, що це був шок, це нічого не сказати, правда. Мій хлопець не спав до 6 ранку, і знав, що цей жах почався (він знаходиться зі мною у Познані). Я коли прокинулась, то перше, що я побачила це смс одноклубниці з польської команди: «Тримайся, Вероніка, ми з тобою. Де твоя родина? Пиши нам, будь-коли, якщо тобі буде щось треба».

Чи могли б подумати, що таке можливо в наш час?
– Я не могла повірити, поки на власні очі не побачила новини, поки не поговорила з рідними, і не зрозуміла, що росія насправді почала війну проти нас. Думаю, що ніхто не міг повірити, що таке можливо.

Як в Румунії ставляться до ситуації в Україні?
– Вся Румунія підтримує українців, біженців. Навіть головний тренер команди “Сіріуса” в своєму домі розмістив сім‘ю з Чернігова і допомагає їм.

Чи відчуваєте підтримку місцевих гравців та звичайних людей?
– Так, звичайно, тут люди дуже переживають за українців. Як тільки я приїхала, розпитували де мої рідні і чи вони в безпеці. А на першому матчі вболівальники скандували моє ім’я і дуже підтримували.

Слідкуєте за новинами з України?
– Намагаюсь слідкувати по можливості, але це важко читати весь час новини, що це ще все не закінчилось, що війна продовжується.

Після початку збройної агресії президент “Прометея” Володимир Дубінський заявив про розформування клубу. Чи підтримуєте зв’язок з колишніми одноклубницями?
На той час, коли розпочалось вторгнення, дівчата з “Прометею” були на зборах в Болгарії, тож рада, що вони всі в безпеці. З небагатьма підтримую, хоча знаю, що зараз деякі дівчата грають закордоном. А за наступний сезон ніхто не може сказати точно.

Регулярний сезон чемпіонату Румунії завершено. Попереду матчі плей-офф. Які завдання стоять перед “Сіріусом” в чемпіонаті?
– Звичайно, ми налаштовані на перемогу, на максимальну самовіддачу у матчах плей-офф. Всі налаштовані на боротьбу (посміхається – ред.).

Чи складно налаштуватись на вирішальні матчі, зважаючи на ситуацію в Україні?
– Взагалі ситуація дуже важка, але я не можу сидіти склавши руки, тобто люди й під час війни працюють, займають себе чимось. Мене баскетбол відволікає – треба налаштовуватись на кожен матч, на кожне тренування, це в якомусь плані виклик самому собі, що незважаючи на обставини, потрібно робити те, що подобається.

Як можете охарактеризувати майбутнього суперника БК “Арад”?
– Сильна команда, з хорошими гравцями. Ми переглядали і розбирали їх дії на відео, на майданчику. Я вважаю, будуть непрості ігри. За “Арад” грає Андреона Кейс, яка виступала в столичному «Динамо» три роки тому, коли ставала чемпіонкою. Ніколи не думала, що знову зустрінусь з нею на майданчику і буду грати проти неї. Цікаво, чи вона згадає мене (сміється -ред.).

Насамкінець, ваші слова підтримки для українців.
– Хочу, щоб кожен українець знав, що він сила, незважаючи на те, де ти перебуваєш, в Україні, на фронті, чи закордоном, в безпеці, якщо можна так сказати. Кожен робить те, що він може, головне – це віра в нашу армію і підтримувати її як тільки можна (фінансово чи гуманітарно, неважливо). Я вважаю, що ми переможемо, і хочу, щоб кожен українець знав, що він не один!

Андрій МОКЛЯК, SPORT.IF.UA

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.