З 14 по 22 травня у Нормандії відбудеться XIX Всесвітня літня Гімназіада (19th ISF Gymnasiade – School Summer Games).
Буде представлений на змаганнях і український баскетбол – до української делегації увійшла жіноча збірна України з баскетболу 3х3.
Напередодні старту змагань тренер команди Дмитро Неволін розповів пресслужбі ФБУ про труднощі формування складу команди та завдання, які перед нею ставить.
– Дмитро, в першу чергу розкажіть, як формувався склад збірної на змагання?
– Збирали дівчат непросто, оскільки під час війни всі знаходяться закордоном, географічно в різних місцях. Через це ми не змогли провести збори, самі розумієте.
До складу збірної увійшли Адаменко Єва, Корбут Поліна, Клименко Марина та Венжик Анастасія. Чому саме ці дівчата? Вони мають досвід гри в 3х3, тому розуміють куди вони їдуть та що вони будуть робити. Виходячи з того, що інших варіантів у нас було небагато, саме таким чином довелось формувати команду.
– Наскільки ці дівчата зіграні між собою, враховуючи той факт, що провести збори не вдалось?
– Венжик цього року грала за Івано-Франківськ в Першій лізі та Суперлізі, а решта дівчат – грали в Києві, в одній команді разом цей сезон відіграли, тому ігрові зв’язки у них мають бути награні. Тим більше минулого року вони проходили збори з молодіжною збірною U-17 з баскетболу 3х3.
До речі, всі дівчата крім Венжик, яка є старшою за решту, є кандидатками для участі у відборі на чемпіонат Європи в категорії U-17 зі збірною України. Враховуючи, що інші дівчата – кандидатки у збірну U-17 взагалі не брали участі в іграх 3х3, то, за моєю думкою плюс я радився з керівництвом ФБУ і ми зійшлись на думці, що ці дівчата – одні з найкращих.
– Як відбувається процес переїзду гравчинь команди на змагання?
– Ситуація дуже складна, всі ми добираємось з різних місць. Наприклад, я їду через Словаччину. Анастасія Венжик знаходиться у Франції – їй найлегше буде доїхати до Парижу, де у нас місце зустрічі. Решта з Литви, Латвії добираються. Адаменко і Клименко летять у Париж літаком, а Корбут добирається до польського Жешува, звідки їде автобусом.
– У команди буде час хоча б провести декілька спільних тренувань перед стартом?
– З 12 по 15 травня у нас культурна програма в Парижі, після чого ми перебираємось у Нормандію і наші змагання починаються з 16 травня.
– Враховуючи вище зазначене, чи ставите перед командою якісь цілі?
– Однозначно, ми їдемо не на прогулянку. Завдання завжди стоять найбільші, хочеться зайняти призове місце. Виходячи з тої ситуації, яка є на сьогоднішній день, вже будемо на місці дивитись. Це баскетбол 3х3, де можна готуватись і бути сильним, але за певних обставин програти, тому що цей вид спорту тим і цікавий, що тут може перемогти кожен. Можна бути слабше фізично, технічно, але мати певний фарт, мати бажання і перемогти. Тут кожен може перемогти кожного.
Звісно, було б легше, якби вдалось провести збори, тренувальний процес. Якби було налагоджене моє бачення безпосередньо на цей вид спорту. Але маємо те, що маємо. На жаль, у нас така ситуація. Добре взагалі, що під час війни ми можемо поїхати і представити нашу команду на міжнародних змагань. Я вважаю, що це вже перша перемога, яку ми маємо.
