Михайло Гаврилюк: «71.14м – не те, за чим я їхав на чемпіонат Європи»

Легка атлетика Олімпійські види Пряма мова

Третій день легкоатлетичної програми на мультиспортивному чемпіонату Європи в Мюнхені розпочався кваліфікаційними змаганнями з метання молота серед чоловіків.

Першим у боротьбу за вихід до фіналу включився Михайло Гаврилюк. Нинішнього сезону 23-річний представник Івано-Франківської області має найкращий показник 77м02см, а його особистий рекорд з минулого року становить 77.82м, тоді як показник автоматичного кваліфікаційного нормативу організатори змагань встановили на позначці 77.50м. Єдиним молотобшйцем, котрому вдалося перевершити цей показник у групі А, став Олімпійський чемпіон Токіо та чинний чемпіон Європи поляк Войцех Новіцкі, котрий пішов готуватися до фіналу одразу після першої спроби на 78.78м.

У першій спробі український призер юніорського чемпіонату світу (2018) та призер Європейських юнацького (2015) та молодіжного (2019) чемпіонатів послав молот на 70м50см, у другій додав до свого результату 64см, а в третій заключній спробі молот потрапив у сітку. Як підсумок, вихованець Ярослава Маланюка закінчив змагання на сьомій позиції групи А, що не дозволило вийти йому до фіналу.

В дива я не вірю, – говорить Михайло Гаврилюк у мікс-зоні. – Аби метнув бодай за 74 метри, ще можна було б сподіватися на те, що за сумарними результатами двох груп я доберуся до фіналу.

– 71м 14см, вочевидь, не той результат, за яким ти їхав до Мюнхена.

– Звісно, що ні. Поки що я не маю пояснень такому виступу. Не можу сказати, що я дзвенів перед сьогоднішній стартом, але на останніх тренуваннях молот стабільно падав на 73-74м. На змаганням я зазвичай додаю ще кілька метрів до тренувальних показників, але… не сьогодні. Фізично я почуваюся добре, хіба що трохи не виспався. Наша група розпочинала сьогодні першою на стадіоні, тому прокидався я вже о шостій ранку. Трохи незвично. Можливо, і цей фактор мав якийсь вплив на результат.

– Чи вдалося вам нинішнього року пройти всю заплановану підготовку?

– Від початку повномасштабної війни в Україні я взагалі місяць не тренувався. Потім поступово почали втягуватися в роботу. Нам вдалося навіть виїхати на кілька змагань в Болгарію та Румунію. Але більшість підготовки ми проводити все ж таки вдома. Лише перед чемпіонатом Європи долучилися до учбово-тренувального збору національної збірної під Берліном. Там ми вже змогли пометати в секторі з сіткою і чимало попрацювати над технічними деталями.

– Тобто? А до цього ти тренувався в якому секторі?

– Я живу не в самому Івано-Франківську, а в селищі міського типу Делятин. Там немає стандартного сектора для метання молота. Є клаптик бетону, на якому ми і відточуємо техніку. Але ми якось пристосувалися до таких умов. Не один рік все ж таки працюємо в однаковому режимі.

– Але клаптик бетону і сектор з обмежувальною сіткою – це кардинально різні речі…

– Ми тому і виїхали на збір в Німеччину, аби перенести всі наші технічні напрацювання у нормальний сектор, звикнути до обмежень сітки та повернути всі змагальні відчуття. Прикро, що не вдалося реалізуватися сьогодні.

– Впевнена, що не про такий дебют на дорослому чемпіонаті Європи ти мріяв.Так, хотілося увірватися до переліку найсильніших у Європі зі старту. Зараз поки що відчуття спустошеності й розчарування. Але це не привід опускати руки. 10 вересня у нас ще будуть змагання в Мукачево, а потім старт підготовки до наступного сезону. Врахуємо всі недоліки і рухатимемося далі.

ФЛАІФ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.