Колишній головний тренер Минаю Володимир Шаран ексклюзивно для «УФ» прокоментував інформацію про інтерес до своєї персони з боку Зорі та Лівого Берега.
На тижні з’явилась інформація, що Володимиром Шараном цікавляться Зоря та Лівий Берег, який виступає в Першій лізі.
Сайт «Український футбол» поговорив з 52-річним спеціалістом, щоб підтвердити або розвіяти чутки. Також ми зачепили тему кадрової революції в Минаї.
– Володимире Богдановичу, пишуть, що вас Зоря розглядає кандидатом на посаду головного тренера. Це правда?
– Якщо розглядають, то це здорово. Я також чув, що мене розглядають, як одну з кандидатур, але поки що із Зорі ніхто зі мною не контактував. Конкретики ніякої немає. Але було б непогано попрацювати в такій команді.
– Ще вас «сватають» у Лівий Берег.
– Це вже рік пишуть. Я не знаю, хто придумує такі плітки. За Лівий Берег можу сказати, що точно ні, тому що там головний тренер Віталій Первак, з яким ми довгий час працювали разом. У нього все виходить, команда йде на третьому місці і я йому бажаю тільки успіхів. Нехай людина працює.
У мене дуже хороші відносини з Перваком, президентом Лівого Берега Миколою Лавренком і віце-президентом Матаковим, але це не означає, що в нас були якісь розмови. Я кажу це відверто.
– Можливо вам надходили пропозиції з інших команд, про які ми не знаємо?
– Поки що ні. Я думаю, ви краще знаєте, ніж я, хто мною цікавиться. Циганик точно знає все, але з Ігорем я давно не спілкувався (сміється, – прим. А.П.).
– Що зараз за кадрова революція в Минаї? Клуб покинули досвідчені Бандура, Солдат, Немчанінов, Панасенко. Кажуть, що взагалі команду залишить 10 гравців.
– Ця ситуація була очікуваною. Ми знали, що керівництво хоче скоротити бюджет. Вони планують вирощувати молодь, щоб потім продавати і заробляти, тільки для цього потрібно ж залишитись в Прем’єр-лізі.
Дійсно, десять гравців покинуть Минай, а може й більше. Я думаю, що відхід такої кількості досвідчених футболістів це забагато для такої команди як Минай.
Але президента теж можна зрозуміти, бо команда не виграє, а по заробітній платі та преміях затримок в Минаї не було. Хоч команда одна із найбільш низькооплачуваних в УПЛ, але все платилось стабільно.
– У минулому сезоні Минай з цими футболістами зайняв восьме місце в УПЛ. Чому у цьому стався регрес?
– З моїм досвідом я відчував, що повторити минулорічний результат буде практично неможливо.
– Чому?
– Я думав, що ми будемо рухатись вперед, але, на превеликий жаль, цього не сталося. Минай влітку не зміг підписати тих гравців, яких я хотів бачити в команді. Фінансові можливості не дозволили це зробити. Хоча президент Минаю Валерій Іванович [Пересоляк] відразу сказав: «Я зможу платити те, що зможу». В цьому плані він своє слово тримав.
– Кого ви хотіли запросити?
– Зараз вже немає сенсу про це говорити. Футболісти переходять в ЛНЗ, тому що там зарплати в чотири рази більше, ніж в Минаї. Ми не могли конкурувати з новачками УПЛ у фінансовому плані і відштовхувались від нашого бюджету.
– Якщо Минай буде робити ставку на молодь, то чи зможе зберегти прописку в УПЛ? Як команда буде комплектуватися взимку?
– Це вже питання не до мене, а до головного тренера Желько Любеновича, спортивного директора Сергія Білана й Артема Письменого, який завідує фінансами.
– Ви бачили молодь Миная на власні очі. Що можете сказати про них?
– Там дійсно є хороші молоді гравці, три-чотири хлопці. Ольховий і Кемкін – хороші воротарі. Можна відзначити Данила Голуба, якому я давав не так багато часу грати, бо в мене були сумніви, але він перспективний футболіст.
Кораблін, який прийшов з Кривбасу, – хороший гравець. Ще можу назвати нападника Гунічева. Демиденко багато працює, але поки що йому зарано грати в основному складі. Ось і вся молодь Минаю.
Всі інші грають в U-19 у Львові. Можна сказати, це ФК Львів, який грає під егідою Минаю. Їхні виступи я не бачив. Віталій та Юрій Михайліви до нас приїжджали, вони перспективні гравці, але ж не будуть кожен раз так їздити, тому що команда базується у Львові.
– Чи правда, що коли ви працювали в Минаї у команді був поганий мікроклімат?
– Абсолютна неправда, і футболісти можуть це підтвердити. У нас зі всіма гравцями були дуже хороші відносини. Коли я прощався з Минаєм, то приїхала вся команда. Я був приємно здивований. Ми сіли, поговорили, було здорово. Я такого не очікував. Навіть зараз футболісти мені телефонують.
