«За Варатик уже грають і його вихованці-школярі»: президент клубу Островський – про його назву та філософію.
«Як живеш, командо?». На «УФ» ‒ серія матеріалів про життя вітчизняних футбольних клубів, і на черзі – розповідь про Варатик (Коломия, Івано-Франківська область).
Варатик – одна з найбільш незвичних учасниць аматорських змагань під егідою ААФУ. Названа на честь місцевої гори, команда з Коломиї покладається на місцевих футболістів, розвиває дитячо-юнацький футбол і використовує досить незвичну формулу фінансування представницької першої клубної команди.
Довідка «УФ»
Варатик (Коломия, Івано-Франківська область) – на останньому місці західної Групи 2, це другий сезон клубу в усеукраїнських змаганнях.
В ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» президент ФК Варатик (Коломия, Івано-Франківська область) Юрій Островський розповів про цілі та завдання клубу в змаганнях ААФУ, джерела селекції та фінансування дорослої команди.
«У нас відбулася певна вимушена «поточка» кадрів»
‒ Позаминулого сезону Варатик уже брав участь у чемпіонаті України серед аматорів. Чому пропустили минулий сезон і з чим прийшли в поточний?
‒ Річ у тім, що в Івано-Франківській області діє правило про вихід на всеукраїнський рівень за спортивним принципом. Першочергове право зіграти в чемпіонаті та Кубку України серед аматорів мають ті, хто посідає вищі місця та здобуває трофеї. Якщо ж вони відмовляються – тоді вакансію можуть зайняти інші клуби.
Варатик не належить до лідерів обласного футболу, тому в сезоні 2020/21 ми скористалися можливістю зіграти в чемпіонаті ААФУ, коли медалісти відмовилися. В наступному ж сезоні наші провідні клуби вийшли на старт чемпіонату України, тож нам обласна асоціація футболу не допустила до всеукраїнських змагань. Зараз же бажаючих не знайшлося, отже, ми скористалися можливістю заповнити вакансію.
‒ І наскільки Варатик змінився в порівнянні з дебютним сезоном в ААФУ?
‒ Звичайно, суттєво змінився. На жаль, не всі зміни були бажаними – багато вимушених. «Поточка» кадрів у нас виявилася дуже серйозною. Багато хто з наших гравців служить в лавах ЗСУ, деякі виїхали раніше за кордон і там намагаються будувати своє життя та футбольну кар’єру. До того ж, тяжкої травми зазнав наш провідний захисник Маковійчук – і ми не певні, чи зможемо на нього розраховувати навесні. Тож тепер шукатимемо, в першу чергу, гравця в центр оборони.
В підсумку ми вимушені були навіть дещо достроково вводити в гру власних вихованців 2006 р.н., хоча, звичайно, розуміємо, що чогось вимагати від школярів на дорослому всеукраїнському рівні – зарано. Хто розуміється на футболі, той знає – навіть якщо в юнака хороші задатки, він технічний і обдарований, у 16 років йому важко протидіяти дядькам.
‒ У вас жодного очка після осінньої частини сезону. На команду це не тисне?
‒ Ясна річ, ми прагнемо до кращих результатів. Але не тисне – тому що завдання у Варатика не турнірні, а стратегічні. Розумієте, у нас утворена клубна вертикаль від 6-річних юних футболістів до дорослої команди, яка грає на всеукраїнському рівні. Все націлене на те, щоб ми готували власних вихованців і давали їм «обкататися» на хорошому рівні, перш ніж відрядити в більш амбітні клуби вищих ліг.
‒ Це передбачає особливу структуру роботи.
‒ Саме так. У нас працює власна академія – є вже перші вихованці, які заграли в першій команді. В підсумку мріємо знайти додаткове фінансування й заявитися в Другу лігу чемпіонату України з футболу ПФЛ. Таким чином, це була б вершина наших зусиль – щоб гравці проходили від молодших класів і до професіональної команди.
‒ І як проходить футбольна освіта в ФК Варатик?
‒ Звісно, результати в нас бажають кращого – і в обласних змаганнях, і в усеукраїнських ми серед аутсайдерів. Але нас це не бентежить. По-перше, змагання хорошого рівня – а де ще молодих розвивати? По-друге, порівняно зі стартовими турами ми бачимо очевидний прогрес. Наші хлопці зараз зовсім інші, ніж були на початку сезону. Отже, ми працюємо в правильному напрямку. Оновлений склад потихеньку прогресує.
Як приклад – в заключному турі осені ми грали в гостях у лідера західної групи чемпіонату України, і після першого тайму рахунок був 2:2 – полонському Колосу ми забили двічі. Хоча в підсумку через певні помилки поступилися 2:4, проте дали бій! Такі матчі надихають – бачиш на свої очі, що робота дає результати.
«Перша клубна команда фінансується за підтримки спонсорів і дитячого футболу»
‒ Яким буде Варатик у 2023 році? Зміни в складі очікуються масштабними?
‒ Навесні маємо сподівання зберегти наш нинішній склад, тож і результатів чекаємо кращих. Звісно, хотіли б доукомплектуватися кількома досвідченішими гравцями, проте ми не прихильники запрошення «легіонерів» і не маємо бюджету, щоб взяти, скажімо, вихованців академій грандів або ветеранів із УПЛ. Отже, сприймаємо як даність – що в нашому клубі, враховуючи юних футболістів, є 200 гравців. І пріоритет клубу – розвивати їх.
‒ І як розвиваєте? Йде тренувальний процес?
‒ Безперечно. У нас з дітьми займається четверо тренерів – наші гравці Ігор Гавадзюк та Іван Гаврилюк, а також наш тренер Олексій Котюк, а ще я. Один із наших тренерів виїхав за кордон, і мені довелося долучити до цієї цікавої та відповідальної роботи. Всі разом, ми проводимо регулярні тренування та добре знаємо всіх наших вихованців. Уже бачимо хлопців, у яких є дуже непогані задатки. А завдяки нашій системній роботі з дітьми, ще й першу команду фінансуємо.
‒ Це як?
‒ Тут є певне ноу-хау, поділившись яким, можливо, я допоможу й іншим клубам, які мають дорослу команду, проте й займаються з дітьми. За тренування дітей ми збираємо з батьків невеличку плату, і всі гроші, здобуті таким чином, направляємо на фінансування першої клубної команди – участь у змаганнях, переїзди, заявку й так далі.
‒ А хто ще допомагає клубу?
‒ Приємно відзначити, що повернулася обличчям до футболу наша міська рада й допомагає цього року ФК Варатик. Також наші спонсори – “Стефайно” (другий після міської ради), інтернет-провайдер “Квант-2”, магазин “Плиточка” та інформаційна підтримка “Інформатор”.
‒ Які плани щодо розвитку клубу?
‒ Мріємо про власну базу. Шукаємо можливості щодо її зведення, і є вже перспективні напрацювання. Бачимо це так: штучне поле 60х40 (на жаль, повнорозмірне не потягнемо, напевно). Поруч – приміщення з душовими, суддівською, роздягальними, адміністративними кімнатами. Якщо вдасться звести таку базу, закриємо всі питання щодо нашого навчально-тренувального процесу.
«Варатик – вершина Коломийщини»
‒ Ну ось пройшло все перше коло та стартовий тур другого. Восени яким видався вам чемпіонат України серед аматорів?
‒ Хороший рівень. Досить сильні учасники – в тому числі такі клуби, як Колос чи Скала 1911, які є дебютантами, проте з досвідченими гравцями відразу ж борються за найвищі місця. Зізнаюся, як обласні, так і всеукраїнські змагання нас навіть приємно вразили – такий складний час, іде війна, а при цьому вдалося проводити турнір на хорошому рівні!
Звісно, є недоліки. Хотілося б більше учасників – щоб хоча б по десять в кожній групі. Жаль, що не грають такі самобутні команди, як Юність, Довбуш чи ОДЕК, які нам запам’яталися з попередніх сезонів. Побажаю їм усім, щоб вони змогли повернутися на всеукраїнський рівень.
‒ Кілька слів про ваш клуб. Коли засновано ФК Варатик і яку філософію вкладали в цілі та завдання клубу?
‒ Цього року будемо святкувати 5-річчя ФК Варатик. Розпочинали, маючи на увазі, передовсім, дитячо-юнацький футбол. Спершу дітей тренували, можна сказати, для власного задоволення. Проте вирішили все, так би мовити, поставити на офіційну основу. Зареєстрували клуб. Підібрали тренерський штаб. Спершу, в 2019 році, заявилися на першість області. На наступний сезон – вже в чемпіонат України серед аматорів. Зараз уже маємо певний досвід, але кожен новий сезон у футболі – це нові враження.
‒ Назва Варатик досить чудернацька. Що означає?
‒ Варатик – це найбільша вершина в Коломийському районі. Високі гори, піки, вершини завжди в футболі асоціюються з перемогами – в Україні є Карпати та Говерла, за кордоном також багато клубів із назвами, присвяченими географічним цікавинкам. Ось і ми віддали шану рідному краю та задали, так би мовити, високу точку нашого розвитку.
Артур Валерко
Варатик (Коломия, Івано-Франківська область)
• Рік заснування: 2018
• Клубні кольори: бірюзові (синьо-зелені)
• Стадіони: «Каменяр» с. Воскресинці (вміщує 400 глядачів), «Юність», Коломия (вміщує 5000 глядачів)
• Керівництво та тренерський штаб
Президент: Островський Юрій Анатолійович
Головний тренер: Гавадзюк Ігор Іванович
• Статистика виступів клубу в ААФУ:
| Рік | Місце | І | В | Н | П | М’ячі | О |
| Чемпіонат ААФУ | |||||||
| 2020/21 | 9 (із 9) | 16 | 0 | 1 | 15 | 8:57 (‒49) | 1 |
| 2022/23 | 7 (із 7) | 8 | 0 | 0 | 8 | 6:47 (‒41) | 0 |
| Всього | 24 | 0 | 1 | 23 | 14:104 (‒90) | 1 | |
| Кубок ААФУ | |||||||
| Всього | 0 | 0 | 0 | 0 | 0:0 (-0-) | 0 |
• Група 1 чемпіонату України серед аматорів 2022/23:
| М | Команда | І | В | Н | П | Голи | О | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | ‒ | Колос (Полонне, Хмельницька обл.) | 8 | 6 | 2 | 0 | 21:4 | 20 |
| 2 | ‒ | Агрон (Великогаївська ОТГ, Тернопільська обл.) | 7 | 5 | 1 | 1 | 11:5 | 16 |
| 3 | ↑1 | Скала 1911 (Стрий, Львівська обл.) | 6 | 4 | 1 | 1 | 24:2 | 13 |
| 4 | ↓1 | Факел (Липовець, Вінницька обл.) | 7 | 3 | 0 | 4 | 14:21 | 9 |
| 5 | ↑1 | ФК Куликів (Львівська обл.) | 7 | 2 | 1 | 4 | 13:15 | 7 |
| 6 | ↓1 | Луцьксантехмонтаж №536 (Луцьк) | 7 | 2 | 1 | 4 | 16:11 | 7 |
| 7 | ‒ | Варатик (Коломия, Івано-Франківська обл.) | 8 | 0 | 0 | 8 | 6:47 | 0 |
