Спілкування з клубною пресслужбою після гри проти «Львова» Володимир Шаран розпочав зі слів підтримки наших військових і згадав жахливий інцидент з холоднокровним розстрілом нашого військовополоненого, який стоячи перед ворогом, сказав «Слава Україні».
«Те, що я побачив – це жахіття. Дуже важко на це дивитись. Людину розстріляли за слова «Слава Україні». Це біль для кожного українця. Наші військові будуть мститись. Це відео має залишатись у голові кожного українця. Маємо пам’ятати усі кроваві злочини росіян. Вони справжні рашисти. Їх потрібно знищити і наші військові роблять це щодня. Наша задача – допомагати чим можемо. Донатити на армію, підтримувати волонтерів, не замовчувати військові злочини ворога. Це має розуміти кожен з нас. Росія хоче знищити український народ так само як вони стратили нашого військового».
– Після таких відео не виникає спустошення?
– Кожен по своєму це переносить, але це однозначно важко. Напередодні я бачив ще одне відео, де наших хлопців розстрілює рашист, який зайшов з тилу. Напевно, він був перевдягнений у нашу форму, тому що хлопці кричали, що вони свої, але їх просто холоднокровно вбили. Дуже важко дивитись такі відео. Відходити від побаченого доволі складно.
Жахливі також відео масованих обстрілів наших будинків. Коли люди вночі просто сплять у своїх квартирах і гинуть після потрапляння ракет у житловий будинок. Я щиро вдячний усім працівникам ДСНС, які першими приходять на порятунок і дістають із-під завалів наших людей. Вони безумовно герої. Ми всі вдячні за їх важку працю.
Ми вже давно усі зрозуміли, що зараз головне – перемога і мир в Україні. Футбол виходить на другий план, м’яко кажучи. Намагаєшся налаштувати себе на гру, але завжди тримаєш у думках війну. Ми все одно маємо виконувати свої обов’язки – виходити на поле заради людей, які дивляться футбол, вболівають за наш клуб. Ми дійсно прагли перемоги у Львові.
Дивуюсь цьому факту, що «Минай» досі жодного разу не зміг перемогти «Львів» в УПЛ. Ми їхали за перемогою попри непередбачувані кадрові втрати, з якими ми зіштовхнулись напередодні самої гри. У нас прооперували Германа Пенькова з апендицитом. У день гри захворіли Назарій Воробчак, Богдан Чуєв, Олександр Мельник. Олега Горіна довелось поміняти по ходу гри, тому що він не міг продовжувати через сильний головний біль. Він пропустив день тренування через хворобу. В команді якась епідемія. Антон Байдал не приїхав на гру через температуру. У Олександра Кемкіна такий самий стан, тому довелось брати воротаря з U19. Зараз з температурою Дмитро Нємчанінов, Данило Колесник, Ігор Гончар, Михайло Шишка. Все дуже серйозно. Захворів навіть лікар. І все це напередодні самої гри. Тому довелось швидко змінювати тактичну схему. Вперше за час роботи в «Минаї» ми лише вранці вирішили грати у три центральних захисники з двома латералями, двома опорними та у три нападники. Не вистачало гравців на флангах, тому підсилили центральну вісь. І вийшло досить непогано, адже ми, як на мене, повністю переграли «Львів». Мали чотири, напевно, 100-відсоткові нагоди. Найкращі моменти були у Сергія Петька та Єгора Твердохліба, але, на превеликий жаль, ми не забили. А єдиний удар у площину наших воріт завершився голом суперника.
Дуже важко було дивитись в обличчя хлопців у роздягальні. Але ми потисли усім руки, подякували за гру. Вони виконали усі вимоги тренерського штабу. Потрібно було реалізувати моменти, які створили, тоді ми б точно перемогли. Зараз нам важливо, щоб хлопці одужали і тоді ми зможемо розраховувати на гарну гру проти «Олександрії».
