Після п’ятирічної перерви Українська асоціація футболу провела традиційний зимовий турнір жіночого футболу – Women’s Winter Cup-2025. 7 лютого відбувся фінал, у якому “Ворскла” у серії пенальті обіграла “Колос” (основний час 1:1, по пенальті 4:3).
Після завершення гри капітанка ковалівської команди Вероніка Андрухів у розмові з кореспонденткою UA-Football проаналізувала поразку у фіналі, розповіла про важливість проведення товариського матчу з Жіночою збірною України з ампфутболу, а також поділилася думками щодо майбутніх ігор у Лізі націй.
– Поєдинок видався напруженим для обох команд. Як ви оціните результат матчу?
– На жаль, ми не виграли, хоча дуже хотіли. Ми готувалися до цього, але сьогодні більше пощастило команді суперника — “Ворсклі”. А пенальті — це вже як лотерея. Я вважаю, що ми зіграли достойно, фінал був прагматичний. Було багато емоцій, і я думаю, що вболівальники залишилися задоволені.
– Які емоції ви відчували під час та після матчу?
– Після матчу я, мабуть, трошки засмутилася. Навіть не трошки — я справді хотіла, щоб ми перемогли. Але, на жаль, не вийшло. Під час матчу емоції постійно змінювалися: були моменти розпачу і радості. Завжди багато емоцій. Але зараз ці емоції відійшли на другий план, і ми будемо розбиратися, чому так сталося і робити висновки.
– Зустрічалися дві лідируючі команди. Наскільки цей поєдинок був важливим? І як він може вплинути на сезон, адже команди ще зустрінуться між собою?
– Цей матч був важливим для обох команд. Я впевнена, що тренери кожної з команд побачили сильні та слабкі сторони і зробили висновки, щоб у чемпіонаті більше не допускати таких помилок.
– Турнір повернули після пʼятирічної перерви. Які ваші враження? Як би ви оцінили виступ команди?
– Я дуже рада, що цей турнір нарешті повернувся, тому це чудова можливість для підготовки. Це відмінна можливість побачити багато молодих гравців, а також підсилення, якщо команда когось взяла. Тому я вважаю, що це дуже хороший турнір, і я дуже рада, що він повернувся.
– Зокрема, ви отримали індивідуальну нагороду (найкраща півзахисниця – прим. ред.). Що вона для вас означає?
– Хочу подякувати всій своїй команді, тому що без них цієї нагороди не було б. Мені більше подобаються командні нагороди, але я щаслива отримати її.
– Також сьогодні відбувся товариський матч між Національною жіночою збірною України та Жіночою збірною України з ампфутболу, де були міксовані склади. Як ви оцінили досвід участі у такому матчі?
– Це було щось нове для мене, але дуже класно. Ми подружилися з дівчатами, обмінялися досвідом. У них якраз нещодавно був чемпіонат світу в Колумбії. Думаю, що ми будемо спілкуватися й надалі. Це дуже класно, що УАФ об’єднує людей.
– Насамперед, для вас, як для футболістки, формат був незвичний, адже потрібно було йти пішки. Чи не було моментів, коли хотілося побігти, забувши, що треба йти?
– Мабуть, було. Це було трохи незвично, адже ми звикли до бігу. Інколи, коли м’яч котиться, здається, що ти можеш його догнати, але розумієш, що цього робити не можна. Тому було трохи незвично, але цікаво.
– Як, на вашу думку, можна популяризувати ампфутбол в Україні?
– Я думаю, що потрібно залучати медіа, робити такі об’єднання і показувати на всю країну, що існує така можливість. Люди з ампутованими кінцівками мають шанс грати у футбол, якщо це їм подобається. Вони мають можливість займатися спортом.
– Дві поразки від Бельгії позбавили збірну України можливості потрапити на чемпіонат Європи-2025. Наскільки ці поразки були болючими для команди?
– Це було дуже боляче, тому що ми всі дуже хочемо потрапити на Євро. Це вже другий плейоф, де ми не змогли досягти мети. Ми розуміємо, що Бельгія — серйозний суперник, команда з топ-ліги Європи. Але, на жаль, нам не вдалося. Це було боляче, але зараз розпочинається Ліга націй, і ми будемо продовжувати нарощувати темп, аби мати можливість знову спробувати потрапити на Євро.
– Щодо майбутніх матчів Ліги націй — з Албанією та Хорватією. Чи знайомі вам сильні та слабкі сторони суперниць?
– З хорватками ми вже зустрічалися в Лізі націй, тож розуміємо, на що вони здатні. На зборах нам зроблять детальний аналіз і розкажуть всі нюанси. Що стосується Албанії, я теж зустрічалася з ними, але це було давно, тому треба пригадати. Думаю, тренери все підготують, і ми будемо готові.
– Стосовно тренерів: тренувальний збір, ймовірно, розпочнеться з новим наставником (серед претендентів Наталія Зінченко, Володимир Пятенко, Костянтин Фролов – прим.ред.). Як ви вважаєте, ці зміни не вплинуть на підготовку команди?
– Я думаю, що зміни не вплинуть, оскільки всі тренери дуже сильні. Але ми поки що не знаємо, хто саме буде новим тренером. Якщо я не помиляюсь, 10-го числа має бути оголошено ім’я тренера і складу тренерського штабу.
– Які цілі ви ставите перед собою в Лізі націй?
– Моя мета — завжди ставити найвищі цілі. Хочеться потрапити на чемпіонат Європи і перемогти в Лізі націй. Я вважаю, що потрібно прагнути до максимальних результатів, але інколи треба ставити і дрібніші цілі, щоб поступово досягати найвищої.
– Як ви оцінюєте шанси збірної на вихід у дивізіон А?
– Я вважаю, що у нас є непогані шанси посісти навіть перше місце. Треба працювати наполегливо, адже наша група рівна, тому ми маємо реальні шанси пройти далі.
