Юрій Романюк – один із новачків “Прикарпаття”, який нещодавно приєднався до команди. 27-річний футболіст має досвід виступів за такі клуби, як “Волинь”, “Чорноморець”, “Металіст”, а тепер готовий проявити себе у складі івано-франківської команди. Ми поспілкувалися з Юрієм про його адаптацію, боротьбу за місце в основі, підтримку фанатів і цілі на майбутній сезон.
– Юрію, ви вже якийсь час у команді. Чи стежили раніше за виступами “Прикарпаття”? Що знали про клуб до переходу?
– Не можу сказати, що дуже детально слідкував, але, звісно, бачив. Дивився Першу лігу, цікавився різними командами, зокрема і “Прикарпаттям”. Знав, що це бойовитий колектив, який завжди грає з характером. Чув від знайомих, що тут дуже потужна підтримка фанатів, тому було цікаво побачити все зсередини.
– Як проходить ваша фізична та психологічна підготовка на тренувальних зборах?
Всі тренування йдуть у звичному режимі, виконуємо все, що нам дають тренери. Готуємося серйозно, бо попереду збори, а потім – чемпіонат. Важливо бути максимально готовим до старту сезону.
– У команді є сильні гравці. Як оцінюєте рівень конкуренції? Наскільки складно буде завоювати місце в основному складі?
– Вирішувати, хто буде грати, – це завдання тренерського штабу. Думаю, під час зборів вони зможуть побачити, хто в якій формі. Але конкуренція – це завжди добре. Вона змушує футболістів розвиватися, прогресувати. Коли є здорова боротьба за місце в складі, ти автоматично додаєш у грі, у фізичній підготовці, у тактиці. Це лише на користь як кожному гравцю, так і команді загалом.
– Ви граєте на позиції правого захисника. Як би ви охарактеризували свій стиль гри? Чи доводилося адаптуватися до нової тактичної схеми?
– Так, я граю правого захисника. В своїй кар’єрі вже стикався з різними тактичними схемами, тому нічого кардинально нового для мене немає. Але, звісно, кожен тренер має своє бачення гри, свої вимоги, і до цього потрібно адаптуватися. Головне – виконувати все, що потрібно команді.
– У вас за плечима досвід виступів за “Волинь”, “Чорноморець”, “Металіст”. Як ці клуби вплинули на вас як гравця?
– Будь-яка команда, в якій ти граєш, залишає певний слід. В кожному клубі є щось своє, унікальне, чого ти вчишся. “Металіст”, “Волинь”, “Чорноморець” – всі вони дали мені безцінний досвід. Ти постійно вдосконалюєшся, працюєш з різними тренерами, стикаєшся з різними підходами. Це все формує тебе як футболіста і допомагає рухатися вперед.
– Чи є команда, проти якої буде особливо цікаво зіграти у весняній частині сезоні?
– Ні, якихось принципових суперників немає. Важливо виходити на кожен матч з максимальним налаштуванням і прагненням перемагати.
– Ваша думка про підтримку вболівальників?
– Знаю, що у Франківську футбол люблять, що тут справжні фанати. Від багатьох чув, що вони завжди активно підтримують команду, створюють круту атмосферу на стадіоні. І це додає мотивації. Тим більше зараз, у такий непростий для країни час, відчувається, що підтримка фанатів дуже важлива. Тому ми, як команда, маємо виходити на поле, битися до кінця і радувати наших уболівальників якісною грою.
– Дехто з гравців має свої ритуали перед матчами. Чи є у вас якісь особливі традиції перед виходом на поле?
– Ні, у мене немає якихось ритуалів. Просто готуюсь до гри, налаштовуюсь, і все.
– Які особисті цілі ставите собі у складі “Прикарпаття”?
– Головне – бути максимально корисним для команди. Хочу зробити кілька результативних передач, забити голи. І, звісно, допомогти “Прикарпаттю” піднятися якомога вище в турнірній таблиці.
– Чим займаєтеся у вільний від футболу час? Є якісь хобі?
– Чесно кажучи, зараз просто відпочиваю. Якщо є можливість, намагаюся розслабитися, відновитися.
– Як вам вдається знаходити баланс між спортом і особистим життям?
– У мене все просто: тренування, сім’я – ось і весь баланс.
– Якби не футбол, ким би ви могли стати?
Якщо чесно, ніколи про це не думав. Футбол завжди був на першому місці. Напевно, працював би десь, як і всі.
– Юрію, дякуємо за розмову! Бажаємо вам швидкої адаптації, перемог і яскравих моментів у складі “Прикарпаття”!
– Дякую!
