Новий головний тренер жіночої збірної України Євген Мурзін в інтерв’ю пресслужбі ФБУ прокоментував своє призначення на посаду керманича національної команди, розповівши про цілі та плани команди на найближче майбутнє.
Наскільки важливим для вас є призначення головним тренером в жіночій національній збірній?
– Ми добре працювали із Срджаном Радуловичем, але він пішов зі збірної. Мені, звичайно, дуже цікаво попрацювати з жіночою національною збірною. Для мене це буде новий досвід та важливий виклик в кар’єрі.
Як для тренера, які для вас принципові відмінності в роботі з чоловічою та жіночою командами?
– В першу чергу — це емоції, які переважають в жіночому баскетболі. Чоловічій баскетбол все ж таки трохи прагматичніший. Але емоції — це добре, особливо, коли вони позитивні. Тут можна пригадати останній матч відбору на Євробаскет з Литвою, який збірна України виграла. Емоції були дуже приємні, але шкода, що ми не вийшли у фінальну частину. Дівчата тоді зіграли дуже добре.
Я продовжуватиму працювати і з чоловічою командою Прикарпаття-Говерли. Попри емоційні відмінності, ключові правила, закони та принципи однакові, як у жіночому, так і в чоловічому баскетболі.
Чи актуальною є тенденція зміни поколінь в жіночій національній збірній?
– Так, безумовно, ми вводитимо молодих гравчинь. Кістяк команди залишиться, досвідчені гравчині професійно ставляться до роботи, але декілька молодих баскетболісток ми до роботи підключатимемо і будемо дивитись, як воні виглядатимуть на фоні більш досвідчених гравчинь. Варто пригадати досвід Дубнюк, яку рано ввели до складу збірної України і на сьогодні вона довела, що є повноцінною гравчинею національкої команди і на неї можна розраховувати. Ми притримуватимемось цього шляху і даватимемо ігрову практику.
Звичайно, на ситуацію в жіночому баскетболі дуже вплинула війна, адже багато баскетболісток поїхали грати за кордон. Але дівчата грають і отримують практику в європейських чемпіонатах. Можливо на їхньому кар’єрному шляху досвід роботи з різними тренерами та в різних школах баскетболу матиме і позитивний вплив.
Як планується заповнюватись пауза до наступних офіційних матчів?
– Безумовно, я хотів би провеси влітку тренувальний збір. Має бути спілкування, має бути робота, можливо навіть не з основними гравчинями, а з кандидатками до національної збірної. Федерація прийматиме рішення, але, як на мене, участь в турнірах — необхідна, адже в офіційних матчах немає часу на експеременти та перевірки, там вже треба грати на результат.
В травні у нас запланована одна контрольна гра в Іспанії. На жаль, нам не вдасться зібратися найсильнішим складом, не зможуть приєднатись Ягупова, Філевич та Уро-Ніле. Філевіч та Уро-Ніле зараз зі збірною 3х3, а Аліні потрібно відпочити від чергового вдалого сезону. В Іспанії у нас буде три тренування та одна гра і таких турнірів хотілося б якомога більше.
Наскільки для вас цікаво попрацювати з Аліною Ягуповою — баскетболісткою світового рівня?
– Аліна — професіонал, з нею дуже легко знайти спільну мову. Вона справжня капітан, найдосвідченіша гравчиня і від неї дуже багато залежить в команді. Для мене лише велике задоволення попрацювати з такою гравчинею. Я, звичайно, слідкую за її виступами в Фенербахче, цікавлюсь їхньою підготовкою та роботою.
Які цілі стоять перед командою?
– Федерація баскетболу України та її президент Михайло Бродський, завжди ставлять перед жіночою збірною вагомі завдання і роблять для цього усі можливі умови. Попри усі зусилля два рази поспіль національна команда не виходила у фінальну частину чемпіонату Європи. Тож ціль може бути тільки одна — повернутись на Євробаскет. Відбірковий цикл триває два роки і, можливо, для цього ростеру це один з останніх шансів вийти на європейську першість, після чого команда вже точно омолоджуватиметься. Тож треба зробити все можливе, для того, щоб дійти до поставленої мети.
