Новачок «Прикарпаття-Говерли» Ярослав Кадигроб розповів про свою адаптацію в команді, враження від матчів Кубка України та поділився своїми очікуваннями від домашнього баблу в Чемпіонаті Суперліги.
– Ярославе, вітаємо в команді. Як тебе прийняли у “Говерлі”?
– В «Говерлі» мене прийняли дуже добре. Наче б то нікуди і не їхав, все дуже по-сімейному. Я коли приїжджаю мене зустрічають дуже добре. Тому все пройшло без жодних незручностей, мені дуже сподобалося, як мене прийняли.
– Які враження залишили матчі Кубка України? Чого не вистачило для того, що пройти далі?
– Матчі Кубка пройшли добре, ми раді, що були вболівальники. Атмосфера на матчах була дуже класна. Першу гру виграли, а другу, на жаль, програли. Чого невистачило? Я вважаю, що зробили багато помилок. І особисто мені хотілося б зробити трохи більше, але чогось не вистачило.
– Ти вже адаптувався до стилю гри “ведмедів”? Як тобі взаємодія з гравцями?
– Так, звісно ж, адаптувався. Граємо у швидкий баскетбол. Мені це дуже до вподоби. З гравцями в нас взагалі дуже класний контакт. Раніше вже виступав з Кабацюрою та Старцевим, а інших хлопців я знаю вже давно. Коли бут грав ще дев’ять років тому, вони були дітьми. Тому мене всі знають, а я – знаю хлопців. Комунікуємо дуже класно.
– Кубкові поєдинки вперше пройшли з вболівальниками. Як тобі підтримкам фанів?
– Атмосфера – крута. Звісно ж ми дуже засумували за вболівальниками за два роки. Це був хвилюючий момент, адже раніше була повна тиша, а зараз – всі тебе підтримують, а особливо – в «Говерлі»! Тут такі фани, що не важливо, програєш ти чи виграєш, тебе люблять та поважають, та ще й коли забиваєш, вигукують твоє прізвище. Це дуже мотивує! Хотілося б, щоб так було й надалі.
– Як тобі працюється з Євгеном Вікторовичем Мурзіним?
– Фізично я став сильніше,також мені дуже подобається що тут такий правильний баскетбол. Гарний підхід до тренувань, хороші взаємодії. Те, що я колись давно вивчав, зараз грається. Мені насправді так легше, коли тренер має досвід. І це круто.
– Які завдання ставиш перед собою в клубі?
– Звичайно ж, хочемо виграти останній домашній бабл в чемпіонаті Суперліги, який пройде з 15 по 17 квітня в Івано-Франківську.
До речі, запрошую усіх вболівальників підтримати нас. І квитки, які ви купляєте, кошти йдуть на допомогу ЗСУ. Зокрема, виручені кошти з матчів Кубка України ми надіслали в благодійний фонд «Свій за свого».
Щодо завдань, то хочемо виграти бабл – всі три гри, піднятися вище по турнірній таблиці. І у плей-офф максимально високо зайняти місце.
– Ти вже встиг прогулятися містом Франківськом? Як воно тобі, чи змінилося відтоді, як ти жив тут раніше?
– Івано-Франківськ для мене – це просто казка. І коли я тут востаннє жив, дев’ять років тому, я привозив сюди свою маму, вона була в захваті від міста. Тобто сам Франківськ залишив дуже позитивний відбиток. Зараз все дещо змінилося. Цей новий рік я приїздив сюди, але через війну не було ялинки, ярмарку, тощо. А так, все залишилося як і було. Я вже встиг прогулятися по своїх улюблених місцях – озеро, «стометрівка», «Десятка». Це ті місця, про які знають усі франківці, а також туристи та гості, які сюди приїздять. Тому наче б то я й не їхав нікуди. Але війна, звісно ж, певною мірою вплинула на атмосферу в місті. Але тут всі дуже дружні, і мені це дуже подобається. І навіть ті люди, яких я не знаю, ставляться до тебе по-сімейному.
– Твої побажання вболівальникам “Прикрапаття-Говерли”.
Дякую нашим Захисникам за те, що маємо можливість грати у нашу улюблену гру. Тому підтримуйте ЗСУ, приходьте на наші ігри, купуйте квитки і це буде величезною допомогою нашим Збройним силам!
