Інтерв’ю Sport Arena з найкращим гравцем чергового туру Другої ліги сезону 2024/25, якого ми визначаємо спільно з ПФЛ.
У другому турі весняної частини сезону Другої ліги було чимало футболістів, які заявили про себе з найкращого боку. Проте гра новачка Пробою Владислава Семотюка заслуговує на особливу увагу. Молодий хавбек з досвідом виступів в УПЛ скучив за ігровим тонусом, адже не мав достатньої ігрової практики. У матчі проти Ужгорода Семотюк заробив штрафний, після якого Палагнюк відкрив рахунок, потім видав гольову передачу на Оринчака, а далі забив сам, замкнувши подачу Сікача. Найкращий гравець 14-го туру Другої ліги поділився враженнями від перемоги над Ужгородом, розповів про свої амбіції провернутися в УПЛ, а також пригадав дебют проти Динамо.
– Насамперед хочу подякувати ЗСУ за те, що вони нас захищають та дають можливість займатися улюбленою справою, – говорить футболіст. – Визнання гравцем туру було несподіваним, адже у нашій команді є футболісти, які забили по два м’ячі. Водночас мені дуже приємно отримати визнання від авторитетних спеціалістів. Робитиму все, щоб це було не в останнє.
– Хто вам запропонував приєднатися до Пробою? Чому вирішили підписати контракт з клубом і наскільки швидко вдалося адаптуватися в новому колективі та у Другій лізі загалом?
– Володимир Ковалюк мені зателефонував, запропонував приєднатися до Пробою і підписати контракт на півроку. На той момент був у пошуках варіантів. Були пропозиції з Першої ліги з контрактом на рік та півтора року. Мене це не влаштовувало, адже маю амбіції грати в УПЛ. Свої можливості я добре знаю. У мене у НК Пробій низка знайомих та хороших друзів з якими раніше навіть грав в одній команді. Вирішив, що краще півроку пограти в Другій лізі ніж сидіти вдома.
– Якими трьома словами можете охарактеризувати свого нового тренера Володимира Ковалюка?
– Володимир Ковалюк для мене не новий тренер, адже раніше перетинався з ним в Прикарпатті. Якщо трьома словами, то це характер, атака та удари по воротам. Цей тренер любить вертикальний футбол, подачі з флангів і завершення атак.
– Пробій бореться за перше місце у групі. Наскільки ця відповідальність тисне на команду?
– Я б не сказав, що на нас тисне результат. Ми рухаємося від матчу до матчу. Можливо, така відповідальність тисне на інші клуби, в яких бюджет в два-три рази більший за наш. Ми цього тиску не відчуваємо. Прагнемо перемагати у кожному матчі. Безумовно, Пробій боротиметься за підвищення у класі.
– У минулому турі Пробій розгромив Ужгород. На вашу думку, результат відповідає перебігу подій на полі чи не все було так легко?
– Якщо хтось не бачив матч, то подумає що гра була в одні ворота. Проте, це не так. Ужгород – хороша команда, яка насамперед прагне грати в комбінаційний футбол, за рахунок коротких-середніх передач.
– У цьому матчі ви заробили штрафний після якого забив Палагнюк. А також віддали результативну передачу на Оринчака і забили сам. Повністю задоволені собою?
– По своїй грі можу сказати, що в деяких моментах поступався у єдиноборствах, але якщо дивитись на результативні дії, то задоволений і досить добре відіграв в цілому.
– У наступному турі гратимете проти Руху-2. Погоджуєтеся, що це ключовий матч за лідерство у групі?
– Дійсно, гра у Винниках буде ключовою. У випадку перемоги Пробій на 90% вже виконає поставлене перед собою завдання. Проте, в жодному разі не потрібно буде вішати вже на себе медалі, адже попереду на нас ще очікують непрості протистояння. Наша команда гратиме до кінця кожен матч. Налаштовуємося лише на перемогу проти Руху-2.
– До 2017 року ви займалися в київському РВУФК. Що вам найбільше запам’яталося з того часу. Можливо, хтось із тренерів справив враження?
– В РВУФК навчався та жив, адже це було далеко від мого дому. П’ять років жив без батьків. Хочу подякувати своїй першій вчительці Ірині Михайлівні Шереметі, яка мене виховувала. Також вдячний тренеру Владиславу Віталійовичу Гуменюку. Це був незабутній момент в моїй футбольній кар’єрі. Ці люди дуже багато мені дали і щиро вдячний їм за це.
– Сезон 2019/20 років розпочинали в Арсеналі, де спочатку виступали за юнацьку та молодіжну команди. Наскільки цей досвід вам допоміг у майбутньому?
– Згодом підписав свій перший професіональний контракт з Арсеналом, де виступав за молодіжні команди U-19 та U-21. З’явився шанс дебютувати за головну команду Арсеналу в кубковому матчі, в якому забив і віддав результативну передачу. Цей вдалий дебют додав мені чимало впевненості.
– В УПЛ ви дебютували матчем проти Динамо. Напевно, 30 вересня 2019 року запам’яталося вам на все життя? Наскільки задоволені були своїм дебютом?
– В Арсеналі було багато орендованих з Динамо футболістів, тож мене взяли в заявку першої команди вже на матч Прем’єр-ліги. Мені навіть вдалося вийти в стартовому складі. Тоді пережив фантастичні емоції, які не передати словами. Таке відчуття, що грав наче в комп’ютер, адже не міг уявити, що зіграють в 17-ть років проти таких зіркових футболістів. Спочатку оцінював дебют не надто вдалим, але тренери та батьки сказали, що досить непогано відіграв. Потім передивився матч і побачив, що зіграв досить непогано. Цей момент на даний момент найбільш пам’ятний у моїй кар’єрі.
– У вас були професіональні контракти з Минаєм, Рухом, Кривбасом. Що можете згадати про кожен із цих клубів, в якому грали? Чому все ж не вдалося закріпитися поки що в УПЛ?
– Після вдалих двох-трьох сезонів в Прикарпатті мені пощастило підписати контракт з криворізьким Кривбасом. Дуже хотілося попрацювати з таким топовим фахівцем як Юрій Вернидуб. Чому не вдалося закріпитися в УПЛ? Можливо, десь не знайшов свого тренера. Можливо, не відчував необхідної довіри. Хоча в деякий момент я її, можна сказати, заслужив своєю працею. Наприкінці сезону почав грати, пролонгував свій контракт, але в першому турі отримав червону. Після цього втратив довіру Юрія Вернидуба і не зміг проявити себе на повну.
Вирішив відправитися в оренду і довести, що можу грати за Кривбас. З Минаєм ми могли навіть зробити неможливе. Всі вже списали команду з рахунків, але до останнього Минай боровся за збереження прописки в УПЛ. Жельно Любеновіч чимало мені дав в плані психології, впевненості в собі. У цього тренера дійсно європейський менталітет. Він всім футболістам наголошував, що вони нічим не поступаються суперникам. Вважаю, що за Минай зіграв досить непогано.
Після того повернувся до Кривого Рогу і навіть не поїхав на збори з командою. Ухвалив рішення поїхати грати за Рух. Я розумів концепцію цього клуба. Можливо, з агентом разом помилилися з вибором клубу. Тренер Руху говорив, що отримаю свій шанс і гратиме найсильніший. Як виявилося, то там насамперед давали можливість проявити себе власним вихованцям. До того ж, посеред сезону отримав травму і довелося пропустити півтора місяці. Наприкінці січня розірвав контракт з Кривбасом. Варіантів із УПЛ вже не було, адже всі команди вже перебували на зборах. Мені не було цікаво підписувати контракт на рік чи півтора року, тому обрав варіант з Пробоєм. Прагну якомога швидше повернутися в УПЛ.
– Вернидуб, Любенович… Хто з цих тренерів найсильніший тактик, стратег та мотиватор?
– У цього спеціаліста багато навчився у тактичному плані. Він розбирав суперників досконало, вивчав всі деталі. Це навіть в голові тоді не вкладалося як можна так ретельно розбирати суперника. До того ж, він хороший мотиватор. Також варто відзначити кваліфікований тренерський штаб.
Любенович – це більше психолог. Це футболіст, який пограв на високому рівні та розуміє всі тонкощі. Із Желько досі спілкуємося. Щасливий, що зустрілися з ним на футбольному полі у статусі «футболіст-тренер». Сподіваюся, що у майбутньому ще зустрінемося та пропрацюємо разом.
– Наскільки враженими залишилися Академією Руху? Погоджуєтеся з тим, що вона одна із найкращих Україні?
– Дійсно, Академія Руху – одна із найкращих в Україні. У клубу є своя концепція, якої вони дотримуються. Можливо, якби змінили цю концепцію, то результати покращилися навіть. Вони запрошують іноземців, щоб власні вихованців брали з них приклад і прогресували. В цьому плані клубна концепція мені імпонує. Рух – це досить цікавий проект. Бажаю цій команді успіху та лише перемог.
– З якими зірками сьогодення довелося програти в одній команді? Топ-3 найбільш сильних футболістів проти якого грали?
– Насамперед хочу відзначити Капіча з Кривбасу. Це дуже гарна людина та кваліфікований футболіст, який може грати в топ-5 європейських чемпіонатах. Багато чого навчився у нього. Особливо це стосується психології. З українців можу відзначити Олексія Сича. Це фізично сильний гравець, якого у команді називали «Кінь». Також Сич сильний ментально і це йому дозволяє прогресувати. Не кожен може в свої 23 роки дебютувати в національній збірній.
Щодо суперників, то коли виступав за Прикарпаття, довелося грати проти Фареса Балулі. Це півзахисник, який у Франції грав з одній команді з Мбаппе. Для Першої ліги України на той час це був зірковий футболіст. В УПЛ довелося грати проти Миколи Шапаренка та Георгія Судакова. На мою думку, це найбільш топові півзахисники в Україні зараз.
– Ви можете зіграти на різних позиціях, але на якій почуваєтеся найбільш комфортно? Погоджуєтеся з тим, що саме універсалізм – ваш козир?
– Я б не сказав, що аж настільки універсальний. Так, можу зіграти на позиції «шістки», «вісімки», також на позиції «десятки». Тобто в будь-якій позиції півзахисту. Найкомфортніше почуваюсь у ролі «чистого» опорного півзахисника.
– Які завдання ставите перед собою на заключну частину сезону? Пробій готовий грати у Першій лізі наступного сезону?
– Про це насамперед варто запитувати керівництво клубу. Щодо футболістів, то мені здається, що з цим проблем не буде. Низка футболістів Пробою вже грали на рівні Першої ліги і вони зараз демонструють, що здатні підвищитися у класі. У нас попереду ще дуже багато роботи, тому не хочеться забігати наперед.
Бліц
Народився в Івано-Франківську
Вихованець ФК Прикарпаття і столичного РВУФК
Перший тренер – Ігор Михайлович Гогіль
Вболіваю за мадридський Реал
Звісно, слідкую за Кріштіану Роналду. А якщо брати свою позицію на полі, то це Вітінья з ПСЖ
Мрію все зробити в кар’єрі, щоб пограти у єврокубках
