Україна поступилася у надемоційному матчі поступилася у півфіналі чемпіонату Європи.
На один з найважливіших футзальних матчів за останні 10 років збірна України підійшла в повному складі. Знову-таки подякуємо нашому медперсоналу і бійцівським якостям самих гравців. Міг би, звісно, цей матч бути найважливішим і за 17 років, але у чвертьфіналі Кубку світу-2012 збірна Україна мала реальний шанс вийти у півфінал у матчі з Колумбією. На жаль, тоді не вдалося.
Сергій Скорович недорахувався двох гравців – Антошкіна, який пропускав цю зустріч через дискваліфікацію, і Робінью через травму Звісно, що це лідери команди, але Росія – не Казахстан і глибина складу дозволяє їх майже безболісно замінити.
Окремо відзначимо фантастичну підтримку від українських уболівальників. Справді відчувалося, що ми граємо практично вдома.
З перших хвилин у діях наших гравців відчувалася нервовість через помилки у простих ситуаціях і швидкий набір порушень. Росіяни це відчули й одразу почали тиснути та пресингувати «синьо-жовтих» біля воріт Ципуна.
Підопічні Косенка намагалися зайвий раз не ризикувати й зустрічали суперника від центральної лінії. Проте друга четвірка почала робити помилку за помилкою в простих ситуаціях і тренерський штаб десь за хвилину повернув першу. Дуже вчасна заміна, як здавалося, але суперник все одно забив. Шотурма і Ципун не розібралися після дальнього удару і м’яч по-зрадницьки перелетів через нашого воротаря, а це 0:1 вже на 2-й хвилині.
За 3 хвилини умовні гості повністю призвичаїлися до матчу і постійно почали знаходити «дірки» в нашому захисті. Давидов, Чишкала, Абрамо раз по раз змушували українських уболівальників хапатися за серце. Ципун в цей час працював у поті чола, а Сірий у другій четвірці замінив Разуванова, що отримав ушкодження.
Наші почали пробувати вище зустрічати росіян, але нерви є нерви й вже на 10-й Сірий заробив п’яте командне порушення. Невдовзі після цього Зварич почав виходити п’ятим польовим. І щоб не нарватися на шосте порушення, і щоб спробувати розіграти до вірного та зрівняти рахунок.
На жаль, підопічні Скоровича зуміли нас зловити на зміні воротаря. Сірий програв верхову боротьбу значно габаритнішому Афанасьєву, який головою пробив в поперечину. М’яч по-зрадницьки відлетів назад «стовпа» росіян, який його добив, а Ципун просто не встиг повернутися у ворота – 0:2.
Майже одразу після цього під час розіграшу штучної більшості Сірий з 10 метрів один м’яч відквитав – 1:2. Це був чи не перший наш удар в площину воріт.
Ближче до кінця тайму у «синьо-жовтих» вийшов Фаренюк і склад четвірок почав комбінуватися. Та й взагалі українці цілком могли розраховувати на те, щоб зрівняти рахунок, але Зварич і Лебідь з хороших позицій не поцілили у ворота, а все той же Лебідь за 15 секунд до сирени влучив у хрестовину. На іншій половині майданчика Ципун у шпагаті потягнув потужний удар Пауліньо.
Другий тайм почався з серйозного тиску росіян. Двасупер моменти мав Чішкала (повз і воротар) та ще один Давидова (стійка).
На щастя підопічні Косенка втримали цей тиск і почали високо нав’язувати боротьбу та агресивніше йти у відбір. Після цього у нас почали з’являтися моменти й на вістрі опинялися Зварич та Абакшин.
Наші хлопці вирівняли гру і команди почали почергово високо пресингувати одна одну. За рівного перебігу гри умовні гості знайшли свій момент. Нандо накинув м’яч на лівий кут нашого штрафного майданчика, а Ніязов боковими ножицями уразив наші ворота – 1:3.
Якраз десь в цей період Сергій Скорович кинув у бій сої свіжі резерви в особі Мілованова та Абрамовича, які взяли на себе великий тягар гри при нашому розіграші п’ятого.
Умовним господарям нічого не лишалося, як знову грати з п’ятим польовим. Треба сказати, що розіграш штучної більшості нам вдавався добре, бо якісні нагоди були, але надійно діяв Путілов.
Нам, правда, ледь знову не «залетіло», але Абрамов у падінні через себе пробив трохи невлучно.
Збірна України продовжувала нагнітати граючи у більшості й наш капітан знайшов у штрафному Абакшина, який в дотик елегантно перекинув воротаря – 2:3.
До кінця основного часу лишалося 5,5 хвилин і шанси зберігалися.
На 37-й хвилині Шотурма в дотик з меж штрафного зарядив над поперечиною, а трохи пізніше не зумів реалізувати пенальті. Петро пробив сильно по центру і на середній висоті, але Путілов лишився на місці та підстрибнувши прийняв цей удар в коліно. Лебідь з добивання теж не зумів зрівняти рахунок.
Залишалося лише 70 секунд, але умовні господарі створили ще дві супернагоди: удар Лебедя знову потягнув Путілов, а за 17 секунд до кінця Абакшин з 3 метрів з льоту пробив над воротами.
Україна сьогодні програла, але просто хочеться подякувати усім і кожному в нашій команді. Українські збірники беззаперечно зробили все, що могли та залишили на паркеті усіх себе. Буквально дещиці фарту нам забракло, щоб принаймні перевести гру в додатковий час. Наш шлях на цьому Євро ще не завершено і попереду на українців чекає матч за третє місце. Сьогодні ж скажемо «дуже дякуємо» за самовідданість, за старання і за саму гру.
Україна – Росія 2:3 (1:2)
Зігго Дом – Амстердам
Арбітри: Нікола Манцьоне (Італія), Седрік Пелісьє (Франція), Григорій Ошомков (Естонія)
Хронометрист: Габор Ковач (Угорщина)
Голи: Сірий 15’25”, Абакшин 34’31” (гп – Шотурма) – Соколов 1’16” (гп – Абрамов), Афанасьєв 14’31” (гп – Нандо), Ніязов 30’01”
Попередження: Сірий 09’54”, Абакшин 22’07” – Абрамов 32’42”, Афанасьєв 38’48”
На 38’50” Петро Шотурма (Україна) не реалізував пенальті (воротар)
Україна: Чернявський, Корсун, Шотурма (к), Зварич – Разуванов, Лебідь Абакшин, Журба – Сірий, Фаренюк.
Запас: Савенко (вр), Радевич, Педяш.
Росія: Путілов (вр) – Абрамов (к), Соколов, Пауліньо, Нандо – Ніязов, Чішкала, Давидов, Афанасьєв – Мілованов, Абрамович.
Запас: Замтрадзе (вр).
Загалом ударів: 46 (20) – 36 (24)
В площину: 9 (2) – 10 (8)
Повз: 18 (8) – 18 (11)
Заблокованих ударів: 8 (5) – 19 (10)
Каркас воріт: 1 (1) – 2 (1)
Кутові: 13 (3) – 6 (6)
Порушення: 7 (5) – 6 (1)
Футзал України
