Як відомо, 15 грудня у Черкасах відбувся «Матч зірок» PARIMATCH Екстра-ліги. Однак, наразі мова піде не про цей поєдинок, а про інший «Матч зірок», який міг би зіграний, проте, на жаль, цьогоріч він не відбудеться.
Мова піде про «Матч зірок» Юнацької Екстра-ліги (U-17). Перед стартом п’ятого, ювілейного сезону ЮЕЛ футзальний портал «5х5» писав про те, що є ймовірність проведення «Матчу зірок» Юнацької Екстра-ліги. Одразу варто зазначити, що автор цього матеріалу, власне кажучи, і вносив таку пропозицію. Погодьтесь, було би цікаво побачити, за аналогією з НБА, не тільки «основний» «Матч зірок», а ще й поєдинок за участю тих гравців, які вже незабаром можуть стати новими зірками українського футзалу. Однак, цьогоріч такий поєдинок, на жаль, не відбудеться. Втім, як сказав автору цих строк заступник Голови Комітету дитячо-юнацького футзалу АФУ Максим Чубінський, можливо, питання щодо проведення «Матчу зірок» ЮЕЛ розглядатиметься вже перед стартом нового сезону. А нам же, зі свого боку, наразі залишається лише трохи помріяти про те, яким міг би бути цей «Матч зірок» Юнацької Екстра-ліги у цьому році, і хто там міг би взяти участь. Зазначаємо, що це наразі лише версія футзального порталу «5х5».
Перед тим, як почати свої роздуми на тему того, хто би міг зіграти у «Матчі зірок» Юнацької Екстра-ліги, треба згадати, що подібні поєдинки в історії українського дитячо-юнацького футзалу вже проходили. Мова йде про турнір «Кубок Конференцій», який проходив зазвичай під час зборів національної збірної України перед домашніми товариськими матчами (зокрема, так було у київському Палаці спорту та у запорізькому Палаці спорту «Юність». – А. Т.). Тоді змагання проходили у двох вікових категоріях у форматі «Фіналу чотирьох», і на них збирались найкращі гравці з усіх чотирьох Конференцій, у яких тоді проходив чемпіонат України серед юнаків. Тобто, фактично «Кубок Конференцій» проходив після першого етапу та перед фінальною стадією чемпіонатів України. Зараз же після переформатування системи чемпіонатів України та створення Вищої та Першої ліги, ми наразі акцентуватимемо увагу лише на найстаршій віковій категорії – U-17, у якій, власне кажучи, і проходить чемпіонат Юнацької Екстра-ліги.
Так само, як і у «головному» «Матчі зірок», у «молодіжному» «зірковому» поєдинку мають бути команди «Сходу» та «Заходу». Зокрема, «Захід» представлятимуть «Ураган» (Івано-Франківськ), «КІВС Футзал» (Львів), «ДЮСШ № 4-Кардинал-2-Кардинал-Рівнестандарт» (Рівне) та «Любарт» (Луцьк). Відповідно, гравці таких команд, як «ДЮСШ № 25-SkyUp» (Київ), «BLACK SEA–PSV» (Одеса), ДЮСШ «Хвиля» (Харків) та ДЮСШ (Валки). Тут, як то кажуть, влучання «у яблучко», і можна сказати, що це цілком відповідає концепції даного поєдинку. А тепер давайте поговоримо про тих, хто теоретично міг би зіграти у «Матчі зірок ЮЕЛ», знову ж таки, за версією футзального порталу «5х5». Беремо повну заявку на матч, тобто – чотирнадцять гравців. Це означає, що в кожній з команд будуть два воротарі та три четвірки польових гравців. Одразу зазначимо, що на відміну від голосування на «дорослий» «Матч зірок», де у стартовій четвірці збірної «Сходу» грали лише гравці «Продексіму» (та ще й воротарська бригада саме з цього клубу. – А. Т.), ми спробуємо зберегти відносний баланс між представниками всіх команд. Отже, поїхали…
«Захід»
Воротарі
Олександр Починок («Ураган»). Враховуючи те, що Юрій Яремчук наразі більше задіяний у складі КІВС «Енергії-2», то очікувано, що вибір воротарів буде, перш за все, серед його однолітків. Взагалі треба сказати, що воротарі 2005 року народження у нашому футзалі дуже сильні. І один з них – це голкіпер «Урагану» Олександр Починок, який наразі є практично незмінним першим номером своєї команди. Лідер на майданчику, він вправно керує діями своїх партнерів по команді. І наразі він є одним з топ-воротарів ЮЕЛ (на момент виходу цього матеріалу Олександр Починок, на жаль, відходить після отриманої травми та операції, тож побажаємо йому здоров’я та якомога швидкого повернення у гру. – А. Т.).
Костянтин Рафальський («ДЮСШ № 4-Кардинал-2-Рівнестандарт»). За своєю перспективою та талантом нічим не поступається Починку. До того ж, у нього ще є перевага, оскільки Костянтин вже долучається до другої команди «Кардинала-Рівнестандарта», яка грає у Першій лізі чемпіонату України (у Починка в цьому плані є серйозні конкуренти – Микола Гуйван та Микола Хом’як, які подекуди викликаються до юніорської збірної України, а також Олег Гордієвич. – А. Т.). Щоправда, у Рафальського теж під боком є гідний конкурент – Владислав Швець. І взагалі цьогорічну воротарську бригаду чинних чемпіонів ЮЕЛ можна вважати найсильнішою в чемпіонаті. Однак, вибір ми все-таки робимо на користь Рафальського.
Перша четвірка.
Павло Скіцко («Ураган»). Капітан «Урагану» є одним з тих гравців, без яких нинішню стартову четвірку 17-річних «драконів» важко уявити. І взагалі останнім часом Скіцко-молодший суттєво додав, тому недарма він є не тільки капітаном «Урагану» (U-17), а й кандидатом до юнацької збірної України. До того ж, за своїми ігровими якостями він однозначно заслужив звання не тільки одного з кращих гравців поточного сезону ЮЕЛ, а й місце у стартовій четвірці нашої умовної збірної «Заходу».
Дмитро Федик («Ураган»). Ще один «ураганівець», якого автор цього матеріалу свого часу назвав «ураганівське серце». Дуже давно грає в одній четвірці зі Скіцком-молодшим. Окрім того – лідер як на майданчику, так і поза ним. Особливо це було видно у минулому сезоні, коли Федик, як пізній гравець 2005 року народження, міг грати у чемпіонаті України (U-15), і він намагався бути прикладом для молодших «ураганівців», а ті, у свою чергу, тягнулися до нього. Ще один кандидат до юнацької збірної України.
Микита Козлюк («ДЮСШ № 4-Кардинал-2-Рівнестандарт»). Один з тих гравців, які були причетні до минулорічного чемпіонства рівнян. Наразі він грає за «ДЮСШ № 4-Кардинал-2-Рівнестандарт» як пізній гравець 2004 року народження. Більше того – у нинішньому складі він є одним з лідерів команди, тому і попит з нього, звісно, більший. Цей сезон для Микити – останній на юнацькому рівні, тому цей гравець має докласти серйозних зусиль, аби вже у наступному сезоні підсилити основну команду «Кардинала-Рівнестандарта», де на провідних ролях вже знаходяться його однолітки.
Даміан Запорожан («Ураган»). Як же обійтись без головного голеадора нинішнього складу «Урагану» (U-17) та одного з головних бомбардирів нинішнього чемпіонату ЮЕЛ? Звісно, ніяк. Наразі Даміан Запорожан складає гідну конкуренцію киянину Денисові Сніцаренку в бомбардирській гонці. Більше того – у цьому сезоні він також є основним «стовпом» «драконів» (у минулому сезоні на цій позиції зі старту грав Максим Юндін. – А. Т.), і наразі він є основною проблемою для суперників івано-франківської команди, і далеко не всім вдається нейтралізувати Запорожана. Це гравець, який найкраще проявляє себе у штрафному майданчику, де він може продавити суперника та створити собі момент, або ж на дальній стійці, коли туди йде простріл. Має дуже хороше відчуття голу. До того ж, є кандидатом до юнацької збірної України.
Друга четвірка.
Максим Березяк («КІВС Футзал»). У цьому сезоні Максим став лідером своєї команди (хоча «капітанить» у складі «КІВС Футзал» не Березяк, а Сибірцев. – А. Т.). Окрім того, Березяк встиг дебютувати за команду КІВС «Енергія-3» у регіональному етапі чемпіонату України серед команд Другої ліги. Так що, Максим може занести цей сезон до свого активу бодай би за ці досягнення. Ну, і немає сумнівів у тому, що цей гравець ще додаватиме не тільки у цьому сезоні, а й у наступному, коли вже потрібно буде показувати більш змістовну гру та переходити з юнацького футзалу до дорослого.
Вадим Білоус («ДЮСШ № 4-Кардинал-2-Рівнестандарт»). Про одного з лідерів 17-річних рівнян можна було говорити, що він подекуди страждає нестабільністю, але при цьому у Вадима є одна риса: він часто забиває дуже важливі м’ячі, які потім можуть вплинути на хід гри. Ось за це вміння його і цінує Андрій Мозеров. Нагадаємо, що ще у позаминулому сезоні Вадим був капітаном команди ДЮСШ № 4 (U-15), поки не прийшов Іван Мельничук, який наразі не тільки «капітанить» у команді 15-річних рівнян, а ще і виводить у якості капітана команду ЮЕЛ, коли відсутній Микита Козлюк. Але складається враження, що коли Білоус не грає у якості капітана, то гра йому дається набагато легше. І те, як він грає зараз, наводить на думку, що цей гравець вже на шляху до того, щоб грати більш стабільно. Наразі він є одним з найбільш важливих гравців у складі команди Андрія Мозерова.
Андрій Афтанас («Ураган»). Один з лідерів «Урагану», гравець стартової четвірки «драконів». Після того, як у минулому сезоні у Андрія був невеличкий спад у грі, зараз він повертається на свій звичний рівень. І є припущення, що він прогресуватиме і надалі. До речі, Афтанас – єдиний з гравців стартової четвірки «Урагану», який не викликався на перший збір нової збірної України (U-17). Тому, Андрієві є, до чого прагнути.
Назар Цап («Любарт»). Один з лідерів «Любарта», вже цілеспрямовано стукає у двері основного складу, і вже навіть залучається до матчів «основи». Про нього стало відомо у минулому сезоні, коли «Любарт» дебютував Юнацькій Екстра-лізі. До того моменту ми знали більше про його молодшого брата Богдана, який зараз грає за «Любарт» (U-13) та прогресує шаленими темпами. Але Цап-старший показав, що на нього також потрібно звернути увагу. Власне кажучи, він це заслужив своєю грою.
Третя четвірка.
Роман Шумило («КІВС Футзал»). Так само, як і Максим Березяк, Роман Шумило є одним з провідних гравців «КІВС Футзал». Більше того – коли Шумила немає у складі львів’ян, то це одразу відчувається і на грі команди Юрія Шукатки. Тим більше, хороших гравців з не менш хорошою лівою ногою у «біло-зелених» наразі не так і багато. Але якщо говорити про ігрові якості, то Шумило однозначно додав у порівнянні з попереднім сезоном, хоча і тоді грав на непоганому рівні. Але тоді у львів’ян, якщо говорити про склад тієї команди, яка грала у ЮЕЛ, були інші гравці, які були на провідних ролях. Зараз же Шумило, як і Березяк та Сибірцев, став провідним гравцем «КІВСу». А якщо додати той факт, що Шумило (як і його згадані партнери по команді) може зіграти у ЮЕЛ ще й у наступному сезоні, то є велика ймовірність того, що Роман розкриє свій потенціал ще більше.
Роман Піддубний («ДЮСШ № 4-Кардинал-2-Рівнестандарт»). Син легендарного Сергія Піддубного у цьому році став чемпіоном України серед команд Юнацької Екстра-ліги, допоміг команді ДЮСШ № 4 (U-15) фінішувати на четвертому місці (рівнянам дещиці не вистачило, щоб забрати «бронзу» з рук гравців «Чорного моря» – А. Т.), а ще зіграв у Першій лізі за луцький «Любарт» разом зі своїм батьком, встановивши досягнення, якому наразі аналогів у історії вітчизняного футзалу важко знайти. До того ж, треба сказати, що за манерою гри Роман дуже схожий на Сергія Олександровича Піддубного, проте у нього є ще два сезони для того, щоб удосконалити свої футзальні навички перед тим, як перейти у дорослий футзал. Наразі ж Піддубний-молодший допомагає команді «ДЮСШ № 4-Кардирнал-2-Рівнестандарт» відстояти завойований у минулому сезоні чемпіонський титул.
Станіслав Шклярук («Любарт»). Цього гравця цілком реально та справедливо можна назвати відкриттям нинішнього сезону ЮЕЛ. Станіслав посеред минулого сезону перейшов з луцького «Мідаса» у стан «Любарта», де почав ще більше розвиватись та одразу став гравцем стартової четвірки «Любарта» (U-13). Власне кажучи, він і зараз грає за «Любарт» (U-13) як пізній гравець 2008 року народження. Однак, наразі він також проявляє себе і у Юнацькій Екстра-лізі, граючи за «Любарт» (U-17). І можна сміливо стверджувати, що Станіслав дуже органічно вписався у старшу юнацьку команду «Любарта», не тільки отримуючи ігрові хвилини на майданчику, а і забиваючи важливі м’ячі. Додамо, що наразі Станіслав Шклярук є найкращим бомбардиром чемпіонату України (U-13) серед команд Вищої ліги.
Іван Дроздов («Ураган»). Однозначно – перехід з чорноморського «Олімпіка» в «Ураган» позитивно вплинув на подальший розвиток не тільки Івана, а й ще двох колишніх «олімпійців» – Іллі Солодчука та Сергія Драчука. Однак, якщо казати саме про Івана, то в «Урагані» він є гравцем другої четвірки, проте вже зараз її складно уявити без Дроздова, який вже встиг забити кілька важливих для «драконів» м’ячів у цьому сезоні. А гра зі «збірниками» Федиком, Скіцком та Запорожаном має лише допомогти і Дроздову, і його партнерам по четвірці вдосконалювати свій рівень гри та робити його ще кращим.
Тренер: Іван Данилишин («Ураган»). Безумовно, команду «Заходу» по праву міг би очолити тренер команди, яка наразі є поточним лідером ЮЕЛ, і за плечима якого великий досвід матчів ще на рівні УДЮФЛ, коли «Ураган» співпрацював з ДЮСШ № 3. Хоча скажемо відверто: у Івана Васильовича був би гідний конкурент в обличчі Андрія Мозерова, який двічі визнавався найкращим тренером сезону в ЮЕЛ. Однак, все-таки тренерський хист та досвід Івана Данилишина, помножені на результати у виконанні його підопічних, наразі є вагомим аргументом на користь саме цього фахівця. До того ж, наразі не на користь Андрія Мозерова той факт, що його підопічні не радують стабільними хорошими результатами. Що стосується тренерів «КІВСу» та «Любарта» – Юрія Шукатки та Олександра Лисенка – віримо, що їх «Матчі зірок» ще попереду.
«Схід»
Воротарі
Іван Белімов («BLACK SEA–PSV»). Капітан та лідер одеської команди, майстер відбиття пенальті, а також непоганий п’ятий польовий гравець. Все це про Івана Белімова, який вже давно заявляє про себе на повний голос та вважається одним з найкращих воротарів у своїй віковій категорії. І якби «Матч зірок» ЮЕЛ цьогоріч все-таки відбувся, то немає сумнівів у тому, що Белімов зіграв би там. Однак, у Белімова буде шанс зіграти на цьому заході у наступному сезоні, якщо юнацький «зірковий поєдинок» буде все-таки запланований.
Анатолій Наку (ДЮСШ Валки). Мабуть, завдяки цьому воротареві ми здебільшого і знаємо команду ДЮСШ (Валки). Цей воротар заявив про себе на повний голос завдяки відмінній реакції, лідерським якостям, а також вмінню підключатися п’ятим польовим до атак своєї команди. Окрім того, Наку дуже часто вражає порожні ворота суперників, коли вони йдуть «на п’ятого». І сюди ще можна додати той факт, що Наку ще й часто виконує пенальті та дабл-пенальті у складі своєї команди. Не маємо сумнівів у тому, що на Наку вже поклали око представники деяких команд PARIMATCH Екстра-ліги. Однак, оскільки Наку є пізнім гравцем 2005 року народження, то є ймовірність того, що ми побачимо його і у наступному сезоні ЮЕЛ, якщо валківська ДЮСШ гратиме там.
Перша четвірка
Олександр Пастух («ДЮСШ № 25-SkyUp»). За традицією, Олександр Пастух є головним «мозком» та мотором атак столичної команди. І це не дивно, адже приблизно 70 % атак команди Олександра Кривенди починаються саме через Пастуха, коли він на майданчику. І хоча Пастух у цьому сезоні вже не «капітанить» у складі «ДЮСШ № 25-SkyUp», все одно він залишається ключовою фігурою, і поєдинки «помаранчево-чорних» у першому колі це підтвердили.
Данило Андрієнко («BLACK SEA–PSV»). Уявити зараз стартову четвірку «BLACK SEA-PSV» без Данила Андрієнка дуже важко. Фактично наразі він виконує там майже ті ж самі функції, що й Олександр Пастух – у складі «ДЮСШ № 25-SkyUp». Більше того – Данило є тим гравцем, який однією своєю присутністю може зарядити своїх партнерів на боротьбу. І те, що без Андрієнка «BLACK SEA-PSV» – зовсім інша команда, можна було побачити, наприклад у повторному матчі проти «Урагану». Так, одесити там намагались не програвати боротьбу, але не вистачало людини, яка могла би завести команду. А Данило Андрієнко – саме такий гравець. І однозначно такий футзаліст міг би зіграти на «Матчі зірок» ЮЕЛ.
Володимир Романенко («BLACK SEA–PSV»). У цьому сезоні Володимир Романенко не грає у зв’язці з Данилом Андрієнком, як це було у попередніх сезонах, і багато хто вже звик до цього атакувального дуету одеської команди. Ми же вирішили поновити тандем Андрієнко – Романенеко у стартовій четвірці умовної збірної «Сходу». І якщо Андрієнко – це гравець, який може і розпочати, і завершити атаку, то Романенко – це футзаліст, який націлений саме на завершення. І він є залежним від передач партнерів по команді. Але як раз у контексті тих, хто «підноситиме снаряди» для Романенка у нашій збірній «Сходу» – повний порядок. Так що, з такими партнерами по команді Романенко цілком реально може показати весь свій потенціал.
Денис Сніцаренко («ДЮСШ № 25-SkyUp»). Звісно, не може обійтися стартова четвірка без гравця, який наразі бореться з «ураганівцем» Даміаном Запорожаном за звання найкращого бомбардира поточного чемпіонату ЮЕЛ. У цьому сезоні Сніцаренко був обраний капітаном «ДЮСШ № 25-SkyUp», і він не на словах, а на ділі доводить, що недарма партнери команді вирішили, що саме Денис має бути капітаном. Нагадаємо, що у сезоні 2019/2020 р. р. Денис Сніцаренко був найкращим бомбардиром чемпіонату України (U-15) серед команд Вищої ліги. Але тоді у нього фактично не було конкурентів у гонитві бомбардирів. Зараз є. І, звичайно, у Дениса є стимул стати знову найкращим бомбардиром чемпіонату, але вже – ЮЕЛ.
Друга четвірка.
Дмитро Мілевський («ДЮСШ № 25-SkyUp»). У позаминулому сезоні зв’язка Мілевський – Пастух була однією з найбільш продуктивних у першому чемпіонаті України (U-15) серед команд Вищої ліги. Зараз же Мілевський розвиває свої індивідуальні якості, що у перспективі йому може знадобитися. Одразу зробимо акцент на тому, що під індивідуальними якостями мається на увазі саме те, що він намагається у найважчі для команди моменти, коли не йде гра у Пастуха чи Сніцаренка, проявляти лідерські якості. І це – при тому, що раніше бувало таке, що Дмитро десь зловживав індивідуальними діями. Зараз же він трохи набрався досвіду та став більш командним гравцем. І це явно піде йому на користь.
Андрій Єлішев (ДЮСШ «Хвиля»). Один з лідерів харківської команди. У минулому сезоні, незважаючи на те, що грав зі старшими одноклубниками, був на провідних ролях у чемпіонському складі «Хвилі», яка стала чемпіоном України (U-19). Хоча при цьому він не викликався на перший збір оновленої збірної України (U-17). Хоча, за словами тренерського штабу «Хвилі», потенціал у Андрія хороший. А той факт, що він наразі входить до топ-трійки найкращих бомбардирів ЮЕЛ, є яскравим тому підтвердженням.
Віталій Ткачов (ДЮСШ Валки). Якщо Анатолій Наку – це лідер валківської ДЮСШ у воротах, то Віталій Ткачов – лідер саме серед польових гравців. Більше того – у нього є всі дані для того, щоб заявити про себе у футзалі на повний голос, зокрема і техніка, і швидкість, і відчуття та розуміння гри. І це – при тому, що команда з Харківщини більше орієнтована на футбол. Але за ті кілька років, які команда Віктора Детюка бере участь у всеукраїнських футзальних змаганнях під егідою Комітету ДЮФ АФУ, вона вже змогла непогано зарекомендувати себе, і навіть має певні здобутки (зокрема, чемпіонство у Першій лізі (U-15) у минулому сезоні та участь у минулому чемпіонаті ЮЕЛ. – А. Т.). І багато в чому про валківську ДЮСШ почали говорити саме завдяки воротареві Наку та універсалові Ткачову. Тому, місце у «зірковій» команді «Сходу» він заслужив.
Тарас Голубець («BLACK SEA–PSV»). У минулому сезоні цей «стовп» грав здебільшого у другій четвірці. Зараз наставник «BLACK SEA-PSV» Олександр Гірка знайшов Тарасові місце у першому квартеті своєї команди. І Тарас виправдовує довіру свого тренера, створюючи проблеми суперникам. І якщо говорити саме про «стовпів», то однозначно він є один з найперспективніших гравців цього амплуа саме серед своїх однолітків.
Третя четвірка.
Владислав Рахмаїл (ДЮСШ Валки). Третю четвірку починаємо формувати з одного з лідерів валківської ДЮСШ, а саме – Владислава Рахмаїла. З одного боку – він не завжди проявляє себе так, як Віталій Ткачов. До того ж, по його грі видно, що він все-таки більше футболіст, ніж футзаліст, чого не скажеш про того ж Ткачова. Однак, у Рахмаїла є ті риси, які можуть його довгий час годувати, якщо він залишиться у футзалі. Це організація атак, швидкість та бачення майданчика, яке трансформується у паси, більшість з них здебільшого перетворюються на гольові. Так що, на виході ми можемо отримати непоганого асистента, який не завадить будь-якій команді або PARIMATCH Екстра-ліги, або Першої ліги. Інша справа – для нього цей сезон є останнім у юнацькому футзалі, тому для нього важливо «вистрілити» тут і зараз.
Дмитро Суворов («ДЮСШ № 25-SkyUp»). Один з двох гравців другої четвірки «ДЮСШ № 25-SkyUp», якого ми взяли до нашої символічної збірної «Сходу». І на це є свої причини. Суворов відрізняється тим, що виконує великий обсяг чорнової роботи. А практично нещодавно він почав проявляти і лідерські якості, беручи у важливі хвилини гру на себе та забиваючи важливі м’ячі. Проте, Дмитрові ще потрібно додати у стабільності, як і його колегам по четвірці столичної команди. Тим більше, що у наступному сезоні «помаранчево-чорні» якщо і гратимуть у ЮЕЛ, то вже без Мілевського, Сніцаренка та Кармаліти. Тому, наразі Дмитро вже має ставати одним з тих гравців, хто поведе «ДЮСШ № 25-SkyUp» до нових перемог.
Владислав Ткаченко (ДЮСШ «Хвиля»). На відміну від свого одноклубника Андрія Єлішева, Владислав Ткаченко викликався на перший збір юнацької збірної України (U-17). І перше коло ЮЕЛ показало, що він цілком реально заслужив на цей виклик. Разом з Єлишевим, Ткаченко складає ударний кулик «Хвилі», який допоміг харківській команді піднятися на поточну другу сходинку турнірної таблиці. І однозначно на нього варто звернути увагу.
Юрій Тукалевський («ДЮСШ № 25-SkyUp»). Ще один перспективний «стовп», який наразі конкурує з Андрієм Гридьком за місце провідного «півота» (іспанською «pivot» – «стовп». – А. Т.) у другій четвірці «ДЮСШ № 25-SkyUp». Однак, у кожного з цих гравців є свої сильні сторони. Зокрема, Гридько – це класичний «стовп», який може десь «протаранити» оборону, а подекуди просто замкнути простріл на «п’ятачок». А Тукалевський – це такий собі «рухливий» «стовп», який баражує по всьому фронту атаки. У такому стилі свого часу діяли вихованці енергодарського «Темпу» – Артем Мороховець та Данило Лущай (останній, щоправда, вміє і непогано починати атаки своєї команди. – А. Т.). Однак, обираючи між двома дійсно талановитими гравцями, зупиняємо вибір на Тукалевському.
Тренер: Віталій Чернишов (ДЮСШ «Хвиля»). Наставник харків’ян однозначно заслужив на те, щоб очолити збірну «Сходу». Погодьтесь, далеко не в усіх командах у вітчизняному дитячо-юнацькому футзалі (не тільки у Юнацькій Екстра-лізі) є тренери з досвідом роботи у Вищій лізі, яка потім трансформувалася в Екстра-лігу. У Віталія Чернишова такий досвід є – все-таки, він довгий час очолював харківський «Моноліт». До того ж, не забуваємо, що саме цей фахівець привів у 2019 році команду ХНУ ім. В. Каразіна до срібних медалей чемпіонату Європи серед закладів вищої освіти. Додайте сюди ще й титул віце-чемпіона Європи, який був свого часу завойований у складі національної збірної України у якості гравця. Погодьтесь – регалії вагомі. Однак, регалії не грають у футзал. Але досвідчений тренер наразі дає хороший результат, і стає зрозумілим, що наразі він готує нову команду, яка зможе «пошуміти» зокрема і на студентських чемпіонатах України та Європи (тобто, фактично робимо висновок, що нинішній склад «Хвилі» складатиме у майбутньому кістяк «каразінської» команди. – А. Т.). Зараз же «Хвиля» йде другою після «Урагану», і це – багато в чому заслуга Віталія Чернишова.
Отже, якби «Матч зірок» Юнацької Екстра-ліги відбувся цьогоріч, то, можливо, саме такими були би склади команд-учасниць цього поєдинку. Однак, це лише за версією футзального порталу «5х5». А є ще думки капітанів команд, тренерів, а також представників Комітету ДЮФ АФУ. І, можливо, їх думки та побажання будуть також враховані, якщо «Матч зірок» ЮЕЛ відбудеться у наступному сезоні.
Артем ТЕРЕНТЬЄВ, «5х5»
